Перші благовісники

Пастухи – перші благовісники, Юліус фон Каролсфельд

Чому Христос народився саме в хліві? – «Бо не було їм місця в гостиниці» (Лк. 2:7), – як каже нам Священне Писання. А ще для того, щоб Його могли відвідати убогі пастухи, бо в іншому разі вони навряд чи змогли потрапити до Нього, адже хто пустив би їх, жалюгідних жебраків, якими насправді вони були в тому суспільстві, у більш гідне житло? З тієї причини Син Людський не мав, «де й голови прихилити» (Лк. 9:58), щоб ніщо не заважало «струдженим і обтяженим» (див. Мф. 11:28) прийти до Нього. Крім того, Господь, Який «тростини надломленої не переломить, і льону тліючого не загасить» (Мф. 12:20), що може свідчити про Його безмежну делікатність, не хотів турбувати зайвими клопотами людей, які виявилися цілком байдужими до Нього, пологами та нічнім відвідуванням непроханих і не дуже бажаних гостей.

«Ось, стою при дверях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною» (Одкр. 3:20), – коли ж Бог людям не потрібен, або ж вони дозволяють буденним справам відсунути чим подалі Його образ у власній пам’яті, то Він не докучає їм Своїм нав’язливим стуком, а іде до тих людей, які готові Його прийняти в особі «струджених і обтяжених», заради яких Він власне і прийшов. Бо до Господа по-справжньому може наблизитися лише та людина, яка відчула себе «струдженою і обтяженою», тобто відчула, що вона грішна, духовна убога (див. Мф. 5:3), яка плаче (див. Мф. 5:4) не лише про себе, свої гріхи, але сумує за весь світ, що позбавлений правди (див. Мф. 5:6), справедливості та милосердя. Це у свою чергу породжує в її серці лагідність (див. Мф. 5:5) та милосердя (див. Мф. 5:7) до ближніх, вона намагається принести хоч трішечки миру (див. Мф. 5:9) в цей світ, що роздирається чварами і ворожнечею. І її не лякає, що вона може отримати за це людську невдячність, відверту ворожість та навіть страждання (див. Мф. 5:10,11). Все це очищає її серце (див. Мф. 5:8) і вона стає здатною побачити Бога, як виявилися здатними побачити Бога убогі пастухи – перші благовісники народження Спасителя. Так останні виявилися першими (див. Мф. 19:30), засвідчивши тим, що в Господа часто буває кардинально інший погляд стосовно земних речей (див. Лк. 16:15).

Автор: Михайло Лукін

Усе по темі: Різдво Христове