Початок Євангелія

Хрещення Христове, Нікола Пуссен

Початок Христової проповіді (Мк. 1:1-8)

Початок Євангелія Ісуса Христа” (Мк. 1:1). Звичайно, тут йде мова не стільки про початок книги, скільки про початок сповіщення Благої Звістки про спасіння людей Сином Божим. Та все ж – з чого починає своє оповідання кожен з євангелістів? Якщо комусь здається, що всі Євангелія схожі одне на друге, то от тут ми якраз побачимо суттєві відмінності.

Син Зеведеєв, апостол Іоанн Богослов, з властивою йому висотою думки говорить на початку книги про передвічне буття Божественного Слова. Євангеліє від Луки – прозеліта, апостола з числа сімдесяти, який дуже скрупульозно ставився до джерел, – відкривається розповіддю про події, що передують зачаттю і народженню Предтечі. Матфей, який створив свій виклад Благої Звістки для євреїв, які увірували, починає з родоводу Ісуса Христа, відразу переходячи до народження Спасителя. Апостол Марк написав найкоротше Євангеліє: перше, про що він говорить, – це проповідь Іоанна Предтечі про Месію.

Євангеліст Марк цитує пророків Старого Завіту, які передрекли явлення світу строгого аскета, безстрашного викривача, проповідника покаяння. Перша цитата – з пророка Малахії. Наведемо перші вірші третього розділу цієї пророчої книги: “Ось, Я посилаю ангела Мого, і він приготує путь переді Мною, і несподівано прийде у храм Свій Господь, Якого ви шукаєте, і ангел завіту, Якого ви бажаєте; ось, Він іде, – говорить Господь Саваоф. І хто витримає день пришестя Його, і хто встоїть, коли Він явиться? Бо Він – як вогонь, що розплавляє, і як луг, що очищає, і сяде переплавляти й очищати срібло, і очистить синів Левія і переплавить їх, як золото і як срібло, щоб приносили жертву Господу в правді. Тоді благоприємною буде Господу жертва Іуди та Єрусалима, як у дні давні і як у літа минулі” (Мал. 3:1-4). Виконання цих слів ми бачимо в земному житті Спасителя.

Далі євангеліст наводить слова пророка Ісаї. От що каже цей великий пророк, іменований нерідко старозавітним євангелістом: “Утішайте, утішайте народ Мій, – говорить Бог ваш; говоріть до серця Єрусалима і сповіщайте йому, що сповнився час боротьби його, що за неправди його зроблено відкуплення, тому що він від руки Господньої прийняв удвічі за усі гріхи свої. Голос волаючого в пустелі: приготуйте путь Господу, прямими зробіть у степу стежки Богу нашому; усякий діл нехай наповниться, і усяка гора і пагорб нехай понизяться, кривизни випрямляться і нерівні путі зробляться гладенькими; і явиться слава Господня, і побачить усяка плоть спасіння Боже; бо вуста Господні вирекли це” (Іс. 40:1-5). Ісая говорить про повернення обраного Богом народу з вавилонського полону; Марк свідчить про спокутування Боголюдиною всіх народів землі з рабства гріху, з полонення смертю.

Хрещення (“занурення”, “обмивання”) Іоанна було прообразом, мало символічний характер. Але воно, як і все життя Предтечі, вказувало на здійснення в повноті того, що мало сповнитися в останні, месіанські часи: на хрещення Духом Святим, посланим від Отця Сином – Сином, Котрий утілився, народився, а згодом був розіп’ятий, воскрес і вознісся на небеса.

А перший крок до відкритого служіння Богу і людям Господь Ісус Христос зробив, прийшовши на Йордан і, як і багато юдеїв, прийнявши хрещення від пророка Іоанна Предтечі.

Автор: священик Федір Людоговський (з циклу: Роздуми над євангельськими читаннями)

Усе по темі: Неділя перед Богоявленням