Слово про Страшний Суд

Страшний суд, невідомий автор, XV ст.

В апостола Іоанна Богослова в його чудовому Одкровенні читаємо опис тих жахів, тих лютих страждань, які передуватимуть Другому пришестю Господа Ісуса Христа. Це буде час морів і землетрусів, буде час невимовних страждань.

І тоді раптом несподівано пролунає страшний голос труби архангельської, від якої здригнеться весь всесвіт.

Істинно, істинно кажу вам, що настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть” (Ін. 5:25).

Як це все мертві оживуть? Силою Божою оживуть: по волі Божій відкриються гроби і могили всіх померлих; безбережне море зашумить страшними бурями і викине незліченних мерців, прихованих у ньому, – кістками вкриється вся земля – кістками людськими – і почнеться те, про що сповістив святому пророку Єзекиїлю Бог наш у надзвичайному, вражаючому видінні.

Була на мені рука Господа, і Господь вивів мене духом і поставив мене серед поля, і воно було повне кісток, і обвів мене навколо біля них, і ось дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі.

І сказав мені: сину людський! чи оживуть кістки ці? Я сказав: Господи Боже! Ти знаєш це. І сказав мені: проречи пророцтво на кістки ці і скажи їм: “кістки сухі! слухайте слово Господнє!” Так говорить Господь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і оживете. І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і пізнаєте, що Я Господь. Я вирік пророцтво, як повелено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і стали зближатися кістки, кістка з кісткою своєю. І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху, а духу не було у них.

Тоді сказав Він мені: проречи пророцтво духу, проречи пророцтво, сину людський, і скажи духу: так говорить Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, душе, і дихни на цих убитих, і вони оживуть. І я вирік пророцтво, як Він повелів мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і стали на ноги свої – дуже, дуже велике полчище. І сказав Він мені: сину людський! кістки ці – весь дім Ізраїлів. Ось, вони говорять: “зсохли кістки наші, і загинула надія наша, ми відірвані від кореня”. Тому виречи пророцтво і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, з гробів ваших і введу вас у землю Ізраїлеву. І пізнаєте, що Я Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, із гробів ваших, і вкладу у вас дух Мій, і оживете” (Єзек. 37:1-14).

Видіння пророка Єзекиїля

Так буде і тоді, коли відкриються всі гроби, коли море віддасть своїх мерців – тоді вся земля вкриється кістками сухими. І раптом ці кістки за велінням Божим прийдуть у рух і стануть зближуватися одна з одною.

О, який страшний гуркіт кісток підніметься тоді! Цей гуркіт усіх оглушить. Кістки з’єднаються одна з одною, на них виростуть жили, виросте плоть, вкриється шкірою, і дух увійде до них, і створить Господь велике диво.

Він сказав у видінні Іоанна Богослова: “Ось, творю все нове” (Одкр. 21:5). І створить Він нові тіла померлих, плоть нам невідому за властивостями своїми.

Але сказано в Писанні, що будуть вони тілами духовними. Апостол Павло сповістив нам про тих, хто до страшного дня Суду Христового будуть ще живими. Так каже Він: “Ось кажу вам таїну: не всі ми помремо, але всі змінимось; раптом, в одну мить, при останній сурмі; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось” (1Кор. 15:51,52).

Вмить ці тіла – тіла воскреслих людей і живих, які несподівано змінилися, набудуть абсолютно нових властивостей: вони стануть нетлінними, вони житимуть вічно разом із безсмертним духом своїм.

Отже, станеться жахлива світова катастрофа, про яку говорив і Сам Господь Ісус Христос, про яку говорив і апостол Петро в Другому посланні, і апостол Іоанн Богослов в Одкровенні. Усі вони говорять, що в цей страшний день Другого пришестя Христового прийде кінець усьому всесвіту: “Прийде ж день Господній, як тать уночі, і тоді небеса з шумом перейдуть, а стихії, розпалившись, зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять” (2Пет. 3:10).

Буде світова невимовна катастрофа. Увесь всесвіт буде знищений страшним невідомим нам вогнем.

І тоді наступить день, в який Господь створить усе нове: нову землю, новий Єрусалим, новий всесвіт.

Страшне полум’я, яке охопить усю землю, як вогненна річка підхопить усіх воскреслих мерців, усіх, які були живими в цей час і несподівано змінилися і стали нетлінними, підхопить далеко-далеко від землі, яка горить, яка руйнується, туди, де буде Страшний суд, туди, де з’явиться на хмарах Суддя Праведний – Господь і Бог наш Ісус Христос, з усіма ангелами Своїми.

Страшний суд, Ганс Мемлінг, Центральна панель триптиха

І з’являться перед Ним усі народи, найдревніші люди, які жили колись. З’являться тоді, коли настане страшна пітьма, бо “сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються” (Мф. 24:29). Але пітьма ця осяється надзвичайним світлом, бо несподівано з’явиться знамення Сина Людського на небі – хрест святий, світло якого буде незмірно яскравіше померклих небесних світил.

І заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних з силою і славою великою” (Мф. 24:30). І побачать усі народи Того, в Якого так багато хто не вірив, побачать ті, хто розіп’яв Господа Ісуса, побачать ті, хто в усі подальші віки і до нашого часу безперервно продовжує знову і знову розпинати Христа і зневажати Його безцінну Кров. Побачать ті, хто не вірував – і здригнуться; побачать – і прийдуть у невимовний жах, бо тоді побачать – і не зможуть не вірити.

Побачать на власні очі, своїм серцем, відчують жах і страх, від якого ховатимуться в печерах і прірвах, і проситимуть, щоб обрушилися на них гори і сховали їх від гніву Агнця.

Але ніщо не сховає їх, бо вічна Божа правда безкарно потоптана бути не може; бо правда, яка так часто зневажалася на нашій грішній землі, тоді засяє у всьому світі як найбільша і найдосконаліша правда Божа.

Тоді настане велика радість для тих, хто все життя жадав правди, не знаходячи її навколо себе. Тоді вони підіймуть голови свої, бо наблизиться їхнє визволення (див. Лк. 21:28).

З великою радістю, з невимовною урочистістю воскреснуть усі праведники. У жаху і трепеті повстануть усі ті, хто зневажав Кров Христову, не вірував у Нього.

І настане тоді момент, коли правда Божа буде явлена всьому світу.

Страшний суд, Ганс Мемлінг (фрагмент)

Господь Вседержитель, Суддя світу відокремить праведних від неправедних; одних поставить праворуч від Себе, а інших ліворуч і виправдає, назве благословенними Отця Свого усіх тих, хто творив справи милосердя людям нещасним, струдженим, тим, хто мав потребу; засудить і пошле в муку вічну тих, хто не творив справ милосердя.

Надзвичайно важливо знати те, що відкрив Господь про Свій Страшний Суд: Він судитиме людей лише за справи милосердя чи за їх відсутність. Він не запитуватиме ні про що інше, судитиме грішників тільки за те, що не мали співчуття, жалості, милосердя і любові до ближніх своїх.

Чому цього вистачає, чому не потрібно більш запитувати ні про що Господу? Бо любов є виконання усього закону, а відсутність любові – зневага закону Христового.

Благословенними Отця Свого назве Він тих, хто був сповнений любові, милосердя, жалості і співчуття.

Проклятими і засудженими на вічні муки назве тих, хто своїми справами показав, що чужий любові – найважливішому в законі Божому, що відкинувши цей закон, зневаживши святу любов, відкинув закон добра і віддав перевагу законові зла; не хотів йти дорогою Христовою, пішовши своїм шляхом, шляхом зла. Ну що ж, чи обурюватимемося тим, що підуть вони в муку вічну? Ні, не будемо: вони самі себе засудили на цю вічну смерть.

Якщо і не сказав би Христос Своїх страшних слів, все одно самі себе засудили б вони.

Як це люди можуть засудити себе?

Вся річ у тому, що діяння кожної людини невиправно збережені в совісті кожної людини, у безсмертному дусі її.

Несподівано в одну мить пройде перед нею все колишнє життя, до найдрібніших подробиць згадає вона кожне зле слово своє, кожне зле діяння, кожну нечестиву думку свою згадає – і вжахнеться.

Якщо була лиходієм, якщо була богохульником, зневажала Кров Христову, усі ці страшні справи раптом несподівано з’являться перед її духовними очима.

Страшний суд, Ганс Мемлінг (фрагмент)

Які підстави маю стверджувати це? Маю, бо відомо з книг з психології, що люди, які були на межі смерті, – які утопали в морі і були в останню мить врятовані, які потрапляли під потяг, але лежали між рейками в той час, як потяг з гуркотом проносився над ними – ці люди розповідали, що в одну страшну передсмертну хвилину проходило перед ними все їх колишнє життя, починаючи з раннього дитинства.

Це можливо тільки тому, що все, що ми творимо, що говоримо, що думаємо, невиправно навіки відображається в дусі нашому. Дух зберігає все це, і коли дух звільниться від оков плоті, коли плоть стане духовною, тоді дух відкриє перед духовними очима людини все те, що відбувалося протягом її життя. Це буде страшний суд людини над собою. Її власний дух, її совість засудять її.

Усі, хто творив зло будуть віддані на те, щоб вічно існувати з дияволом і ангелами його, які відкинули добро і сталі осереддям зла. З ними, у вічному, нескінченному спілкуванні, житимуть ті, хто розпинав Христа, зневажав Кров Його. У цьому спілкуванні їх злість і жорстокість безмежно збільшуватиметься. У цьому і полягатиме їх нескінченна мука.

От у чому полягатиме Страшний Суд. От що треба знати, у що вірити безумовно, бо так буде. Так говорив Христос, Його святі апостоли, Його пророки, а вони брехати не можуть.

Що ж слід робити нам, які мають перед уявним поглядом своїм цю страшну картину суду? Не я дам відповідь на це питання, а дасть відповідь святий апостол Петро: “Отже, улюблені, чекаючи цього, постарайтесь стати перед Ним неоскверненими і непорочними в мирі; і довготерпіння Господа нашого вважайте спасінням” (2 Петр. 3:14,15).

Потурбуйтеся заздалегідь про те, щоб Страшний Суд був для вас не жахом приголомшливим, не жахом нестерпним, а радістю.

Живіть так, щоб коли почуєте страшну трубу архангельську, коли воскреснуть тіла ваші, ви піднялися би і з радісною посмішкою на вустах віддали хвалу Богові, Який нарешті творить суд, нарешті карає тяжких грішників, безкарності яких не терпіла душа ваша, душа кожної доброї людини.

Житимемо так, щоб Страшний Суд і труба архангельська не налякали нас, а привели у велику радість, і заспівали б ми гімн Вічному Судді, Праведному Судді, Який віддасть усім згідно справах їхніх. “Йому слава і нині і в день вічний. Амінь” (2 Петр. 3:18).

Автор: архієпископ Лука (Войно-Ясенецький), 4 березня 1951 р.

Усе по темі: Неділя про Страшний суд