Як слід молитися

Людина є вінцем Божого творіння. Кожне творіння по-своєму просить у Бога. І тільки людині Бог дав дар мови. Мова – це найбільша властивість, яка притаманна тільки людині. Саме мова дає можливість людям спілкуватись поміж собою. І коли співбесідник приємний нам, тоді зав’язується розмова і ми не помічаємо за нею часу. І навпаки, коли з співрозмовником ми не поділяємо поглядів, то розмова дуже часто переходить у сварку. І ми намагаємось уникати тієї людини і розмови з нею, і це непорозуміння виникло вже в перші часи існування людини.

Адам і Єва весь час розмовляли з Богом, були Йому слухняні до тих пір, поки людина не згрішила. Згрішивши, люди сховались, вони не хотіли розмовляти з Богом. Через гріх вони втратили можливість бесідувати з Богом.

Праведний Мойсей, з яким розмовляв Бог, розмовляв з Богом у хмарі. Мойсей не міг бачити лице Боже через людську гріховність. Ми теж не можемо бачити Бога, але людина прагне до Бога, шукає Бога і намагається розмовляти з Богом.

І розмову людини з Богом, в якій людина говорить до Бога, а Бог її тільки слухає і не відповідає, називають молитвою. А яка є молитва, розповідає нам Ісус у притчі про митаря і фарисея.

У цій притчі фарисей по суті вимагав від Бога собі місце в раю. Проте митар молився зовсім інакше: «Боже, будь милостивий до мене, грішного!» (Лк. 18:13). Мабуть, це був митар Закхей, який половину майна роздав убогим, але порівнюючи себе з Богом, розумів свою гріховність і тому з каяттям бив себе в груди і просив прощення в Бога.

А як і коли ми приходимо в храм? Коли в людини стається біда, то тільки тоді вона приходить до Бога і починає просити, благати, із сльозами на очах вимагати: «Дай мені, Господи».

Багато з нас є батьками і як ми хочемо, щоб діти з нами розмовляли? Ми знаємо, що повинні дітям дати і хочемо дати і даємо їм, але все ж таки ми хочемо, щоб діти розповіли нам про свої проблеми, щоб поцікавились, як ми живемо, подякували інколи за те все, що ми зробили, робили і будемо робити для них.

Цього всього хоче від нас і Отець небесний. Але чи вміємо ми розмовляти з Богом?! Багато хто з нас молиться завченими молитвами, а коли почне виявляти свої проблеми – не знаходить слів. Думки десь літають і ми не можемо зосередитись на молитві, бо не вміємо, не розмовляємо з Богом.

Святі отці вчать нас як ми повинні молитися. Найперше подякуйте Богу за все, що Він дав, за все, що дає. І просіть у Бога все, що хочете попросити. Водночас пам’ятайте, що маленькі діти часто просять у вас таке, що може зашкодити їхньому здоров’ю і ви його відповідно не даєте. Так само і ми часто просимо те, що може принести нам прикрість і тому Господь не дає його нам. А тому просімо: «Дай, Господи, і те і друге, але нехай на все буде воля Твоя». Амінь.

Автор: ігумен Дмитро (Ющак)