Свята Земля – скрізь

Із завтрашнього Євангелія: “І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом, як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві” (Лк. 2:22,23).

На законну вимогу, усі єврейські діти – первістки чоловічої статі – у сороковий день після народження присвячувалися в храмі на служіння Богові. При цьому батьки приносили за первістка узаконену пророком Мойсеєм жертву очищення і сплачували невеликий грошовий внесок, що звільняв новонароджених від постійного перебування на службі при храмі. Йосиф, опікун Богонемовляти, що супроводжував Діви Марію , – так само, як і звичайні батьки, – приніс за Нього в храм встановлену грошову плату і в жертву очищення Богоматері – двох голубиних пташенят.

Тут важливе те, що Христа могли залишити в храмі. І Він виріс би в середовищі храму до повноліття. Проте волею Божою Ісус повернувся у світ.

Нам здається, що служба Богові – це тільки служба в храмі. А життя з Богом – тільки в монастирі. Але весь світ не може уміщатися на Афоні, хоча і без монастирів не можна. І все життя не може пройти в храмі.

Бог проніс Свій Хрест у світ. Літургія за визначенням – спільне служіння. Литургічне все наше життя. Кожен наш добрий вчинок або кожен обман – це фальшива чи вірна нота у Великій Службі. Велика Служба подібна до подорожі Христа аж до Голгофи. У кожного з нас свій Назарет, де рідня дивиться на нас із засудженням або недовірою. У кожного з нас є особиста Голгофа.

Одні з нас – прості люди, як пастушки або пророчиця Анна, яка провела більшу частину життя при храмі. Так, як його проводять деякі наші парафіяльні прості жінки.

Інші з нас увінчані красою розуму як волхви, що змогли принести те, чого не могло бути в пастушків, – золото, ладан і смирну. Чи як старець Симеон здатні видихнути прекрасний гімн.

Подивимося на світ, на нашу країну як на Святу Землю. Адже, насправді, уся земля і так свята, як Його творіння. Поезія і слава, труди і муки заради Христа преображають і нас у Його друзів, а нашу Землю – у Землю Святу. Свята Земля – вона скрізь.

Добре бути другом Христовим.

Автор: священик Костянтин Камишанов

Усе по темі: Стрітення Господнє