Не відповідність

Христос і фарисеї, Джеймс Тіссо

«І сказав Ісус: на суд Я прийшов у світ цей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими. Почувши це, деякі з фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: невже і ми сліпі? Ісус сказав їм: якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха, але як ви говорите, що бачите, то гріх лишається на вас» (Ін. 9:39-41). Виявляється, що будь-яке наше слово має вагу в очах Божих, і розмова, що відбулася між Христом і фарисеями після зцілення сліпонародженого (див. Ін. 9), слугує тому явним свідченням. Тому недаремно Христос попереджає абсолютно всіх нас: «Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний: бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений» (Мф. 12:36,37).

«Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господи! Коли ж ми бачили Тебе голодним, або спраглим, чи подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці і не послужили Тобі?» (Мф. 25:44), – так, у вже згаданий «день судний», щиро зададуться таким питанням багато людей, які на словах були цілком пристойними, добрими людьми. Проте ці слова залишилися лише словами, не знайшовши підтвердження у вчинках. Що ж завадило цим людям втілити в житті свої добрі наміри та задуми?

Насправді, вони не збиралися їх втілювати в життя, а говорили лише для… зазвичай люди вдають із себе кращих, щоб сподобатися собі та оточенню, хоча, можливо, у цього явища, яке зветься лицемірство, можуть бути інші причини. Причини, які не цікавитимуть Небесного Суддю: «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його» (Мф. 25:41), «і визначить… одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів» (Мф. 24:51). Навіщо така жорстокість: відправляти людину на вічні муки лише за те, що її слова не відповідали її вчинкам?

«І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло… І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона воду від води. І стало так… І сказав Бог: нехай збереться вода, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша. І стало так… І сказав Бог: нехай родить земля душу живу за родом її, тварин і плазунів, і звірів земних за родом їх. І стало так» (Бут. 1:3,6,9,24). Звернули увагу на те, що об’єднує всі ці дії? – Вони об’єднанні Словом: «І сказав Бог… І стало так». У Бога слова відповідають Його діям, так само Він сприймає і наші слова, хоча звичайно, знав ще до створення світу, що це не так. Проте все рівно продовжує сприймати наші слова як передумову конкретних вчинків, дій. А невідповідність наших слів і вчинків ставиться нам у провину.

Бог не жорстокий, Він «щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний» (Пс. 85:15), просто людям варто не вдавати із себе тих, ким вони не є насправді та давати порожні обіцянки.

Автор: Михайло Лукін (з циклу: “Наслідуючи біблійні приклади“)