Доки є час…

– Чого ви шукаєте?

– Равві (Учителю)! Де Ти живеш?

– Підіть і побачите. (Ін. 1:38,39).

Перш, ніж йти світом з проповіддю про Ісуса, учні повинні були більше дізнатися про Нього: Який Він у звичайному житті, Ким Він є. Проте більшість людей, які мають відвагу називати себе християнами, абсолютно нічого не знають про Учителя з Назарету, чи мають про Нього вкрай туманне, досить часто викривлене уявлення, що доволі часто має вкрай сумні наслідки.

«Ви – світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори. І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить всім у домі. Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:14-16). Проте люди, які нібито вважають себе віруючими, несуть світу таке «світло», чинять таке, що мимоволі згадуються Павлові слова: «Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо‚ на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога» (1Кор. 15:34).

– Отець наш є Авраам…

– Якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраамові. (Ін. 8:39).

Ці слова стосуються в певній мірі таких горе-християн: якби ви дійсно були послідовниками Христовими, якби у вас не було «лукавства» (Ін. 1:47), ви б разом за Нафанаїлом і Фомою вигукнули наступні слова: «Учителю! Ти – Син Божий, Ти – … Господь мій і Бог мій!» (Ін. 1:49; 20:28)

Проте подібного не відбувається в їхньому житті, бо вони «шукають свого, а не того, що угодно Ісусу Христу» (Флп. 2:21). Саме через це ми навколо себе можемо спостерігати сумну картину, коли люди, вважаючи себе віруючими, називаючи себе християнами, тобто послідовниками Христовими, роблять таке, чого «немає навіть і у язичників» (1Кор. 5:1).

«Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6:7), – тому «наблизьтеся до Бога, і наблизиться до вас; очистіть руки, грішники, виправте серця, двоєдушні… Смиріться перед Господом, і піднесе вас» (Як. 4:8,10), доки є час до покаяння, до навернення до Бога. Цінуйте відведений Богом час, «бо дні лукаві» (Еф. 5:16), – адже нам невідомо, коли особисто кожен з нас стане «перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим‚ що він робив, живучи в тілі, добре або лихе» (2Кор. 5:10). Тому скористайтеся можливістю покаятися, навернутися від тіл темряви до світла вже сьогодні: «Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння» (2Кор. 6:2).

Не відкладайте цього на гіпотетичне «завтра», бо «завтра» може не наступити: не в буквальному, не переносному значенні.

Редакція сайту


Ваш коментар: