Чому Господь не відповідає на наші молитви?

Як же апостоли Христові схожі на нас, точніше, ми на них! Ми, як і вони, так само вперто (чи впевнено, як ніби здається нам) просимо в Бога те, що вважаємо за необхідне особисте для себе, проте абсолютно забуваємо (чи, принаймні, ігноруємо) той факт, чи угодне все це Йому: «Бо всі шукають свого, а не того, що угодно Ісусу Христу» (Флп. 2:21). Взагалі, складається таке враження, що людей мало цікавить (якщо взагалі цікавить) Божа думка з цього приводу.

Так само учням були мало цікаві Христові слова, коли Він поділився з ними про Свої прийдешні страждання: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і Син Людський виданий буде первосвященикам і книжникам, і осудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам; і знущатимуться з Нього, і битимуть Його, і обплюють Його, і уб’ють Його; і на третій день воскресне» (Мк. 10:33,34).

Та кому яке діло до цього, коли учні ділять між собою міністерські портфелі! – «Тоді підійшли до Нього Яків та Іоан, сини Зеведеєві, і сказали: Учителю… дай нам одному праворуч від Тебе, а другому ліворуч від Тебе сісти у славі Твоїй» (Мк. 10:35,37). І ці два учні не були виключенням, просто інші учні в тій ситуацій виявилися не такими спритними, але теж подумували про це: «І, почувши, десять почали гніватись на Якова та Іоана» (Мк. 10:41).

Не знаєте, чого просите (Мк. 10:38), ­– от Христова відповідь усім: і учням і нам.

«Просите – і не одержуєте, тому що просите не на добре, а щоб ужити для пристрастей ваших» (Як 4:3), – а от і відповідь на вкрай поширення запитання, чому Бог так часто не відповідає на наші молитви, точніше, прохання на задоволення наших потреб. Відчули різницю?

Молитва – це дещо більше, ніж просто прохання (чи вимога?) для задоволення насущних потреб. Молитва – це розмова з Богом, Який «є любов» (1Ін. 4:8), і саме любов повинна керувати нами, коли висловлюємо свої бажання Богові: «Не турбуйтесь ні про що, але завжди в молитві та проханні з подякою відкривайте свої бажання перед Богом» (Флп. 4:6).

Коли ми по-справжнього когось любимо, то передусім молимося за того, хто дорогий серцю нашому; якщо ж любимо Бога, нам дійсно стає цікава Його воля стосовно нас, що Він хоче особисто від нас. Тільки тоді висловлювання наших прохань, бажань, стане справжньою молитвою – розмовою з Богом. І Він обов’язково дасть у належний момент на неї відповідь.

Автор: Михайло Лукін (з циклу: “Наслідуючи біблійні приклади“)