У чому сенс страждань?

«Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» (Мф. 27:46), – питав вмираючий Христос Свого Небесного Отця. Подібним питанням задавалась безліч людей протягом всієї історії. Часто ці слова, як здавалося в Ісусовому випадку, залишалися без чіткої, негайної відповіді. – «Деякі з тих, що стояли там, почувши це, говорили: Він кличе Іллю… А інші говорили: стривайте, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його. Ісус же, знову скрикнувши гучним голосом, віддав дух» (Мф. 27:47-50). І тиша нависла над голгофським пагорбом…

Таке часто трапляється в нашому житті і житті наших близьких – лише тишу ми чуємо у відповідь на свої прохання та мольби. Що ж робити в цьому випадку? – Відповідь на це запитання може дати лише… ні, не віра, а надія: «Від скорботи походить терпіння, від терпіння – досвідченість, від досвідчености – надія» (Рим. 5:3,4).

Надія на те, що попри всі негаразди, поневіряння, страждання є Господь, Який любить нас. З цією надією до нашого серця і приходить віра – переконання в тому, що люблячий Бог насправді існує і, саме головне, ми Йому абсолютно не байдужі: «Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5:8). Цю біблійну істину може зрозуміти лише людина, яка страждала або ж співстраждала чужому горю. Іншого шляху для пізнання цієї фундаментальної істини просто не існує.

І тоді із сприйняттям цього факту на нас у повній мірі збудуться наступні біблійні слова: «Що тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для добра» (Рим. 8:28). Любов же до Бога виникає після усвідомлення всього того, що Він зробив для нас, що у свою чергу не можливо без вдячності. Сукупність цих складових: надії, вдячності, і як наслідок, любові, спричиняє благотворні зміни в житті людини, на які здатна лише справжня віра в істинному, біблійному розумінні цього поняття. А це, як правило, не може статися в житті людини без якихось страждань, поневірянь або в її власному житті або в житті її близьких, бо тільки страждання можуть вирвати нас із звичного кола життя і спрямувати наш погляд, наші думки до Бога.

Редакція сайту


Ваш коментар: