Жити за правдою

На першій сторінці Св. Письма розповідається про створення нашого світу, Всесвіту. І наказав Господь: «Нехай станеться світло», – і цими словами-наказом започаткував Господь творіння світу. І найсучасніша наука, квантова фізика, підтверджує слова зі Св. Письма, що тільки завдяки світлу, а воно приносить теплоту, з’являється життя в космосі. А ще слова Господа «Нехай станеться світло» підтверджують ту істину, що Всесвіт пронизаний Божою любов’ю, Божим милосердям, Божою теплотою і без цього світ неспроможний існувати.

Але ви скажете: А де ж взялась злоба, ворожнеча? А я вас запитаю, коли ви розгнівані, чи присутня у вас любов? У хвилину гніву любов відсутня, тобто ви відходите від Бога, а лукавий входить у ваше серце і приносить гнів, ненависть, заздрість і хворобу. І це все присутнє в нашому світі, і коли художник малює картину, то на картині завжди присутня тінь. Це реальність нашого світу. А іконописці малюючи ікони, ніколи не малюють тінь, бо там є божественне світло, від якого не має тіні.

Сьогоднішнє Євангеліє розповідає нам про чоловіка, який був сліпим від народження. Ми, що втішаємось красою цього світу, не можемо собі уявити, що відчував той чоловік, чуючи гомін життя. Дуже хотів би сліпий побачити батька, матір, бажав би хоч раз поглянути на білий світ. Бажав працювати та не міг. Але сліпий мав щастя жити в той час, коли на землі Бог жив у людському тілі.

Зцілення сліпонародженого, Дуччо ді Буонинсенья

І от Бог іде повз сліпого і чи міг Він байдуже пройти повз? Світло іде повз темряву і чи можливо, щоб Світло не розвіяло темряву? Тому підходить Ісус до сліпого, плює  на землю, робить суміш і кладе на очі сліпому, наказуючи тому йти до джерела Силоам та вмитися там, щоб прозріти. Чому Христос вчинив з нашого погляду негігієнічно?

По-перше, Бог створив людину з пороху земного і вдихнув у неї життя, тут теж саме: Бог із землі і Своїх уст кладе суміш на очі. По-друге, випробовує віру сліпого: навколо зловтішаються люди і це відчуває сліпий, але йому ще ніхто не говорив: зроби це і будеш бачити. І сліпий слухає Христа, іде до джерела Силоам, вмивається і стає зрячим.

Сусіди, знайомі і родичі не впізнають сліпого. Бо очі дуже змінюють людину. Він стає рухливим, веселим, змінюється поведінка. Фарисеї бачачи це, гніваються, чому Ісус зцілив сліпого в суботу і починають допит сліпому. «Не від Бога Ісус, якщо порушує суботу».

– Не знаю хто Він, але якщо відкрив мені очі, то без Божої допомоги Він цього зробити не міг, – відповідав на ці закиди сліпий.

Фарисеї бачачи, що не можуть залякати сліпого, вдаються до цього через батьків. Батьки сліпого знаючи, що фарисеї можуть відкинути їх від синагоги, бояться цього і кажуть, що нічого не знають.

У нашому житті більшості з нас приходилось бути за хресних. Священик запитував нас: чи відрікаєтеся ви від сатани? – І ми стверджували, що відрікаємось. Запитував далі: чи з’єднуєтесь з Христом? – З’єднуємось, – відповідали ми. Так чому ж ми в цьому житті, де є тінь, коли нам вигідно, не відстоюємо правди, не кажемо її? Сліпий, якому Бог відкрив очі, не боячись гонінь від влади, обстоював правду і захищав Ісуса, Який зробив йому добро. Так і ми в цьому житті – захищаймо правду, говорімо правду, живімо по правді – бо Правда, Істина це є сам наш Господь Ісус Христос. Амінь.

Автор: ігумен Дмитро (Ющак)