Дім Святого Духа

Велике свято П’ятидесятниці нагадує нам про природу Церкви. Іноді люди зовнішні називають Церкву «громадською організацією». З таким же успіхом людину можна назвати «білковим тілом». З якогось боку, це так, але це упускає з виду найважливіше. Життя. Церква є організм, тіло, пронизане надприродним життям. Вона таємничо твориться Святим Духом.

Хто такий Святий Дух? Передусім, зауважимо, що Святий Дух – це саме «Хто», Особа, а не безлика сила, як думали деякі древні і сучасні єретики. У Писанні, і особливо в Книзі Діянь апостольських, ми бачимо, як Святий Дух дає веління від Свого імені, наприклад: «Коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий сказав: “Відділіть Мені Варнаву та Савла для діла, на яке Я покликав їх”» (Діян. 13:2). Святого Духа можна образити (див.: Еф. 4:30); Святий Дух має думки (див.: Рим. 8:27); Святому Духові можливо збрехати, причому збрехати Йому – значить, збрехати Богові (див.: Діян. 5:3).

Отже, Святий Дух – Особа, і більше того – Бог. Про нього каже Господь Ісус: «І Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік, Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; ви ж знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде» (Ін. 14:16-17).

Ми бачимо тут усі Три Особи Трійці – Отця, Сина і Духа, Які діють заради нашого спасіння. Зупинимося на діяннях Святого Духу. Що Він здійснює заради нас?

Він свідчить про істину. Як каже Господь: «Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам. Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене» (Ін. 14:26; 15:26). Святий Дух дає нам внутрішню упевненість в істині Євангелія. Коли християнин чує (чи читає) слово Боже, Святий Дух торкається його серця і свідчить: «це істина – і це істина стосовно тебе особисто». Як каже апостол: «Цей самий Дух свідчить духові нашому, що ми – діти Божі» (Рим. 8:16). Святий Дух заспокоює і утішає наше перелякане і недовірливе серце, спонукаючи нас довіритися слову Божому.

Християнин – це не людина, яку «загітували» прийняти певну систему переконань. Це людина, якої торкнувся Святий Дух. Це викликає в нас, бідних грішників, трепет – і має викликати, – але це так. Ми не могли б і вірувати, якби Святий Дух не давав нам цієї віри. «Ніхто не може назвати Ісуса Господом, як тільки через Духа Святого» (1 Кор. 12:3), – каже святий апостол Павло. Якби Святий Дух – лагідно і в той же час могутньо – не спонукав би нас до покаяння і віри, ми не могли б нічого – ні каятися, ні молитися, ні сподіватися на Христа, чи хоча б хотіти усього цього.

Святий Дух викриває нас у гріху. Це викриття іноді плутають з відчуттям провини, але це, швидше, невірно: Святий Дух не вселяє невизначеного обтяжливого почуття, а вказує на конкретні гріхи, на ті сторони нашого життя, які слід виправити.

Святий Дух відроджує нас до нового життя. Всякий добрий порив у нашому серці, всяке бажання коритися заповідям, всяке сердечне сподівання на Спасителя, усе, що тільки є в нашому житті доброго і рятівного, є дар Святого Духа. Бо Святий Дух не лише свідчить про істину, Він, передусім через Таїнства Церкви, шукає можливості змінити нас зсередини. Апостол перераховує плоди, які робить Святий Дух у житті вірного: «Плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість» (Гал. 5:22-23).

Дуже важливо, що Святий Дух сходить у день П’ятидесятниці – день, коли старозавітні вірні святкували дарування Закону. Старозавітний Закон накладав обмеження на людський гріх і підштовхував людину до добра зовні – Святий Дух приходить, щоб змінити серце людське зсередини. Як мовиться в пророцтві: «І дам вам серце нове, і дух новий дам вам; і візьму з плоті вашої серце кам’яне, і дам вам серце плотське. Вкладу всередину вас дух Мій і зроблю те, що ви будете ходити у заповідях Моїх і устави Мої будете дотримувати і виконувати» (Єз. 36:26-27).

Святий Дух творить Церкву. Святий апостол Павло описує Церкву як єдине тіло, пронизане надприродним життям: «Бо, як тіло одне, але має багато членів, усі члени одного тіла, хоч їх багато, утворюють одне тіло, – так і Христос. Бо всі ми одним Духом хрестилися в одне тіло, юдеї чи елліни, раби чи вільні, і всі єдиним Духом напоєні» (1Кор. 12:12-13). Перебувати в спілкуванні з Духом Святим – значить, перебувати в Церкві. Господь рятує не гордих одинаків, що перебувають окремо, але Церкву, і любов, яку Святий Дух творить у серці людському, – це передусім любов до Церкви.

Справжня присутність Святого Духа проявляє Себе в правій вірі, відповідній апостольському сповіщенню, у житті, яке виправляється в згоді із заповідями Божими і єднанні з Церквою.

Святий Дух веде нас шляхом спасіння – коли ми відгукуємося на Його лагідний заклик і приходимо в Церкву Христову.

Автор: Сергій Худієв