Так все таки з якою метою?

«З якою метою люди освячують продукти?» – таке запитання прозвучало в одному з попередніх дописів. І на нашу думку більшість людей, які роблять це, не зможуть дати на нього відповіді.

Загалом, нічого поганого в подібній практиці немає, якщо люди точно знають, з якою метою вони чинять це. А якщо не знають для чого вони це роблять? А подібне дуже часто стається в реальному житті. Тоді що з цим робити? Пошукаємо відповідь на це запитання в Біблії.

«Бо згрубіло серце людей цих, і вухами туго чують, і очі свої стулили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх» (Мф. 13:15), – як бачите, коли серце людське огрубіло, то сам Господь, поважаючи людську свободу, не здатен його зцілити. Тому виходячи з цього, не треба тішити себе марними надіями, що кажучи людям про першооснову освячення продуктів, зможете в чомусь переконати своє оточення. Донести думку можете, а от переконати… Те, що відбувається в людському серці є загадкою для самого його власника, вже не кажучи про оточуючих.

Але говорити повинні, щоб з плином часу могли повторити за апостолом Павлом: «Тому свідчу вам у нинішній день, що чистий я від крови усіх, бо я не ухилявся сповіщати вам усю волю Божу» (Дії 20:26,27). А от сприйме оточення ваші напоумлення чи ні, і, саме головне, буде виконувати чи ні, як мовиться, залишиться на їх власній совісті, бо «кожен з нас дасть за себе відповідь Богові» (Рим. 14:12).

А традиція освячувати продукти чи предмети вжитку (напр., свічки) пішла від намагання людей освятити всі сфери свого життя. А у випадку освячування яблук на свято Преображення Господнього – це ще вдячність Богові за врожай яблук, і не тільки яблук, а за всі Його благодіяння. Яблука тут виступають лише символом.

Символом, який залишається багатьом невідомим через байдужість, невдячність Богові, чи висловлюючись біблійною мовою – огрубіння сердець. От це і є одною з основних причин того, що люди не знають для чого освячують продукти і взагалі перебувають у церковних стінах. Другою причиною є небажання людей провадити святе життя, у чому полягає згадана апостолом Павлом воля Божа: «Бо воля Божа є святість ваша» (1Сол. 4:3). А без бажання жити свято залишаються безплідними всі проповіді, напоумлення та навіть слово Боже, яке «гостріше від усякого меча двосічного: воно проникає до розділення душі й духу, суглобів і мізків, і судить помисли й наміри сердечні» (Євр. 4:12). Тобто бажання жити свято, не грішити (що є одним й тим самим) є головною умовою прийняття слова Божого та початком дивовижних змін, які воно здатне чинити із серцем людським.

В іншому випадку людині цілком достатньо час від часу освячувати яблука, мед, свічки і т.д. і т.п. для задоволення своїх релігійних потреб.

Редакція сайту


Ваш коментар: