Про невдячних пришельців

Трапляється, що деякі з християн, по доброті своїй, дають іноді притулок у себе чи бідним своїм родичам, чи іншим якимсь безпорадним блукачам. Справа добра, але от біда: нерідко буває, що ці люди, замість того, щоб всілякою лагідністю і любов’ю платити своїм благодійникам, створюють їм проблеми своєю поведінкою. Як тут бути з ними?

Один недужий старець прийшов до преподобного Лота в пустелю і благав, щоб той дозволив йому пожити в нього… Лот погодився, прийняв старця і упокоїв його. І оскільки до Лота, з метою прийняти настанову, приходило багато народу, то він, бажаючи дещо полегшити собі, став декого посилати до свого гостя. Останній же, замість того щоб навертати посланих до нього на шлях істинний, тільки спокушав з нього, вселяючи їм деякі з помилок Орігенових. Дізнався про це Лот і зніяковів. «Що, – подумав він, – тепер скажуть про нас отці? Адже вони думатимуть, що і ми такі самі, як пришелець. А вигнати його боюся, щоб не прогнівати Бога». І от Лот пішов за порадою до авви Арсенія. Вислухавши про старця, Арсеній сказав: «Гнати його не жени, але от що скажи йому: якщо хочеш користуватися моєю гостинністю, користуйся, скільки хочеш, але в гріх інших не вводь. І тоді гість твій або кине свої помилки, або сам піде від тебе; а ти і в тому, і в іншому випадку будеш правий». Лот вчинив за порадою Арсенія і передав слова його старцеві. Цей, вислухавши їх, залишити свої помилки не захотів і негайно наважився залишити Лота. Авва відпустив гостя з любов’ю.

Отже, якби і комусь з вас довелося бути на місці Лота, то і вам, мабуть, можна буде вчинити як він. Якщо неспокійні гості ваші приймуть ваші напоумлення – добре; якщо не приймуть, то, звичайно, швидше за все, самі залишать вас. Ваша ж совість чистою залишиться. Амінь.