Юність Мойсея

Старий Завіт – це, передусім історія Ізраїлю, обраного Богом народу, з яким у Нього були особливі стосунки. У народу, як і в людини, буває своє народження – і якщо перша книга Старого Завіту, Буття, говорить про походження всього світу, про Всесвітній потоп і про життя патріархів – предків ізраїльтян, то його друга книга, Вихід, говорить про народження цього обраного народу.

Була і людина, яка приймала пологи – це найбільший пророк Ізраїлю на ім’я Мойсей. Він вивів з Єгипту натовп переляканих рабів, яким судилося стати народом. Багато вождів і революціонерів прагнули до того самого, але небагатьом це вдавалося. І перш, ніж розповісти про історію самого Виходу, Біблія розповідає нам про життя Мойсея.

Коли народився Мойсей, ізраїльтяни жили в Єгипті – вони переселилися туди ще за життя самого патріарха Якова, рятуючись від голоду. Син Якова – Йосиф був на той час другою людиною після фараона. Але з часом все змінилося: євреї стали рабами єгиптян, та й самому їхньому існуванню загрожувала серйозна небезпека.

Рабство ізраїльтян в Єгипті, Юліус фон Каролсфельд

Фараон, стурбований зростанням чисельності євреїв, видав указ, згідно якого треба було вбивати всіх новонароджених хлопчиків. Етнічні чистки були добре відомі й у стародавньому світі, але зазвичай вбивали лише дорослих чоловіків. Втім, відбувалося всяке, і це зайвий раз показує нам жорстокі звичаї того світу, в якому вперше пролунала біблійна проповідь. Виконання наказу було покладене на тих, хто допомагав появі нового життя – на акушерок.

Але вони не виконували жорстокого наказу, і тоді фараон наказав кидати новонароджених у річку. Мати одного немовляти вчинила по-своєму: обсмолила кошик і пустила малюка річкою, а старша сестра спостерігала, куди потрапить братик. Сталося так, що його підібрала дочка єгипетського фараона, і тоді сестра запропонувала привести годувальницю-єврейку. Чи потрібно говорити, що нею виявилася рідна мати дитини! Царівна назвала хлопчика Мойсеєм, бо староєврейською це слово співзвучно дієслову “виймати” (з води).

Немовля Мойсей, Юліус фон Каролсфельд

Люди часто запитують: чому Бог допускає стільки зла в цьому світі? На це богослови зазвичай відповідають: Він занадто поважає людську свободу, щоб не давати людині чинити зло. Міг би Він зробити так, щоб єврейські немовлята не тонули чи вміли дихати під водою? Міг. Але тоді фараон наказав би страчувати їх іншим способом. Ні, Бог діє інакше: він навіть зло може обернути на благо. Не вирушив би Мойсей у своє плавання, він так би і залишався безвісним рабом. Але він виріс при палаці, набув уміння й знання, які згодяться йому пізніше, коли він звільнить і очолить свій народ. Йому доведеться говорити з єгипетським царем, і це навряд чи вийшло в нього, якби він не знав усіх ходів і виходів, усіх правил поведінки і звичаїв, якби не жив колись при палаці.

Мойсей був вихований у палаці, але не забув про страждання свого народу. Ставши дорослим, він пішов шляхом усіх революціонерів і розпочав з терору: побачивши, як один з єгипетських наглядачів б’є раба-єврея, він просто вбив його. Але вже наступного дня виявилося, що зло не винищується так просто. Цього разу, Мойсеєві попався на очі єврей, який бив одноплемінника, і на всі докори Мойсеєві той відповів: “Хто поставив тебе начальником і суддею над нами? чи не думаєш убити мене, як убив єгиптянина?” (Вихід 2:14). Виявилося, що межа між добром і злом не співпадає з межею між народами чи соціальними групами.

Тоді Мойсей, побоюючись переслідування за вбивство, втік у пустинний Мадіам, на схід від Єгипту і зажив тихим життям бедуїна, яким жили його предки Авраам, Ісаак і Яків, не задаючись питаннями як звільнити свій народ з рабства. Він одружився на місцевій дівчині Сепфорі і пас худобу свого тестя Іофора. Ще не раз в історії Ізраїлю Бог покличе Свій народ до свободи вустами простих пастухів і землеробів.

До речі, Мойсей зовсім не був націоналістом: він не лише виріс при єгипетському дворі, але й одружився на іноземці. А його тесть Іофор взагалі був місцевим жерцем, мабуть, язичницьким – і, проте, Мойсей жив з ним у злагоді та навіть прислухався до його порад. Якщо хочеш допомогти своєму народові, не варто розпочинати з презирства до інших народів – краще повчитися в них чомусь корисному.

Але на цьому б і закінчилася історія Мойсея, якби не через багато років він одного разу не почув голос Божий. І цей голос сам розповів йому про страждання народу, сам вказав шлях до позбавлення. Біблія описує це так: Мойсей пас худобу біля гори Хорив (ім’я Синай, мабуть, стосується тієї самої гори), і раптом побачив, як горить, не згораючи, терновий кущ. Цей кущ, що не згорає, символізує сходження Бога у створений Ним світ: Бог є “вогонь‚ що поїдає”, але, приходячи в цей світ, Він не спалює, а перетворює його.

Терновий кущ, що не згорає, Юліус фон Каролсфельд

Бог відправив Мойсея до фараона, щоб той відпустив народ Ізраїлю, але Мойсей прекрасно усвідомлював, що це завдання йому не під силу. Він не був красномовний, та й чому фараон стане його слухати? Але Бог відповів йому: “Я буду з тобою” (Вихід 3:12). Тоді Мойсей запитав у Бога Його ім’я – адже неможливо говорити від імені того, чиє ім’я тобі невідоме. Бог відповів йому: “Я Той, Хто Я є”. Простота цієї фрази бентежила багато перекладачів, і вони з давніх часів передавали її як “Я Сущий” або “Я Вічний”, але це не зовсім точно. Єдине, що по справжньому важливе – реальна присутність Бога в житті людей, а не слово, яким вони Його називатимуть.

А на допомогу некрасномовному Мойсеєві Бог покликав його старшого брата Аарона, він говорив куди краще. Як дивно: Бог закликає того, хто явно не може впоратися сам, і Бог при цьому не наділяє його якимись надздібностями, а відправляє на пошуки брата. Адже він теж не впорається без тебе! Втім, чи тільки брат? Колись повитуха і мати зберегли немовляті Мойсею життя. Єгипетська царівна підібрала його, а завдяки турботам сестри, він зміг живитися материнським молоком. З найперших днів життя найбільшого пророка рятували від загибелі жінки.

Звичайно, герої Біблії жили у світі, де жінки і помислити не могли про рівність з чоловіками. Але у Священній Історії вони грають анітрохи не меншу роль. Як Євангеліє починається зі згоди Марії стати матір’ю Христа, і цей простий, непримітний подвиг юної Дівчини стає основою всієї євангельської історії, так і Мойсея не було б без жінок, які стояли поряд з ним.

А потім був Вихід… але це вже зовсім інша історія!

Автор: Андрій Десницький