Зберегти Божий план

«А Господь відкрив Самуїлу за день до приходу Саула і сказав: завтра в цей час Я пришлю до тебе людину із землі Веніамінової, і ти помаж його на правителя народу Моєму – Ізраїлю» (1Цар. 9:15,16).

«І відповів Самуїл: невже всепалення і жертви настільки ж приємні Господу, як слухняність голосу Господа?.. За те, що ти відкинув слово Господа, і Він відкинув тебе, щоб ти не був царем над Ізраїлем» (1Цар. 15:22,23).

Ті самі дійові особи: Господь, Самуїл і Саул, проте зовсім протилежний результат: у першому випадку Господь через Самуїла помазує Саула на царство, у другому випадку – Господь знову ж таки через Самуїла відкидає Саула.

– Що за непослідовний Господь?! ­– і це, напевно, буде найменш зухвале запитання (це ще в кращому випадку, у гіршому – просто констатація-переконання), яким зададуться самовпевнені люди «світу цього», якщо їх взагалі цікавитимете подія трьохтисячолітньої давнини.

– Що хоче Господь показати цим прикладом? – а це більш правильна реакція людей, яким небайдужа Біблія та задум Божий, який відкривається в ній або через неї (кому як подобається).

Стосовно першої аудиторії говорити особливого сенсу немає, цих самовпевнених «мудреців» особливо нічим не переконаєш. Стосовно ж другої категорії людей, варто навести наступні біблійні вірші: «У свідки перед вами прикликаю сьогодні небо і землю: життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Обери життя, щоб жив ти і нащадки твої, любив Господа Бога твого, слухав голос Його і приліплювався до Нього; бо в цьому життя твоє і довгота днів твоїх» (Втор. 30:19,20).

Тобто кожному з нас Бог дає свободу вибору, і для кожного з нас у Бога є безліч планів згідно того, як ми скористаємося цими планами в житті: «Бо все можливо Богові» (Мк. 10:27). Втім, це стосується і віруючих у Нього: «Якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливе віруючому» (Мк. 9:23). Усе це добре і все нібито зрозуміло, проте варто зазначити, що про всемогутність Божу і про наші, фактично необмежені, можливості, які дає віра в Нього, ми якось забуваємо. І причина в цьому, напевно, прихована в браку любові до Бога з нашої сторони, через що «гіркий корінь» (Євр. 12:15) сумнівів дає в нашому серці отруйні плоди недовіри до Божого слова.

Щось подібне сталося, більш за все, із Саулом – він забувся про благодіяння Божі, почав вважати, що все досягнув у житті лише завдяки власною мудрістю і зусиллями. Звичайно, на словах він залишався вірним Богові, а от у серці… У серці він тримався зовсім протилежної думки, що в підсумку призвело його до сумного фіналу.

Але годі про Саула, краще поговоримо про нас: улюблених і неповторних… (звісно Господом, хоча світ придержується в чомусь схожої думки, втім лише частково). Для кожного з нас у Бога є персональний план (безліч планів, але не будемо тут вдаватися до дискусії). Відкриває нам цей план/плани (чи відразу в повній мірі, чи поступово, або ж лише частково в цьому житті – у кого як) віра в Господа. А от допоможе зберегти в серці і в пам’яті той факт, що це саме Божий план, а не плід нашої мудрості і власних зусиль, вдячність Богові. Саме те, що бракувало царю Саулу.

Автор: Михайло Лукін