Про заможного юнака

Європейські народи, а особливо німці, англійці, шведи є реалістами в цьому житті, а ми, українці, на противагу цим народам, є мрійниками. Мріємо, що хтось, а не ми, покращить нам життя. Вважаючи себе справжнім українцем, мені хочеться з вами разом помріяти. Уявіть собі, що із завтрашнього дня всі, хто живе в Україні, від старого до малого, від багатого до бідного вирішили тиждень пожити, виконуючи Заповіді Божі.

Почали з понеділка, бо ми ж не забобонні. Вранці прийшовши на зупинку, стаємо в чергу, і коли підійшла маршрутка, не штовхаючись, а допомагаючи один одному, заходимо в маршрутку. Не встиг старий чоловік зайти в маршрутку, а йому вже поступаються місцем. В магазині продавець радить: «Це свіжа риба, а ця трохи полежала, то якщо маєте бажання її купити – буде знижка». Сусідка вийшла і зустріла сусідку, з якою посварена, і привітно привітались і так щиро розмовляли, що не могли розпрощатись. Чоловік, який завжди приходив напідпитку, прийшов тверезий і його дружина не знає як себе поводити, бо звикла обзивати чоловіка, а добрі слова вже й забула. Але це ще не все, ввімкнули телевізора, а там білий екран, адже про погані новини не можна говорити, а про добрі – не вміємо. Кіно показувати не можна, бо там таке, що треба стрічку цілий день вирізати, щоб щось пристойне показати. Реклами крутити не можна, бо там суцільний обман. Радіо по цій же причині мовчить, газети не вийшли і в родині змушені розмовляти, спілкуватись, люди отримали час на молитву. В церквах двері не зачиняються…

Можлива ця подія в нашому місті? Ні, а чому? Бо апостол Павло в Першому посланні до Тимофія пише: «Корінь усього лихого є сріблолюбство» (6:10). І Євангелія теж саме свідчать: одного разу до Христа підійшов заможний юнак і спитався: «Учителю благий, що мені зробити, щоб успадкувати життя вічне?» (Лк. 18:18).

Багато разів, від різних людей чув Ісус це запитання, тому дещо незворушно відповів:

– Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуйся заповідей (Мф. 19:17).

Все це я зберіг від юности моєї; чого ще не вистачає мені? – з притаманною молодості запальністю відповів юнак.

Спаситель пильно поглянув на юнака і забажав, щоб юнак став Його учнем і тому промовив:

– Ще одного не вистачає тобі: все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і йди слідом за Мною (Лк. 18:22).

Юнак мав великий маєток і любов до грошей, майна перемогла любов до Бога і юнак, схиливши голову, пішов геть від Христа.

Багатий юнак відійшов у скорботі, Джеймс Тіссо

Почувши про таку дію юнака, ми радіємо: всі, хто їздить дорогими машинами, не бачити ним Царства Небесного. Проте церковна історія вчить: князь Острозький, який керував у ХV ст. нашим краєм, був найбагатшою людиною, але провадив християнське життя і похований у Києво-Печерській Лаврі і тіло його є мощами, що свідчить про святість життя.

Блаженний Августин теж був заможною і освіченою людиною. Августин пише, що будучи грішником, він просив у Бога: «Господи, дай мені можливість грішити, але я взавтра прийду до Тебе» Августин знайшов у собі сили, залишив цей світ, прийняв чернецтво і Церква оголосила його святим, а книгою «Сповідь» захоплюються, читають і наслідують тисячі християн.

Іван Шанхайський теж був дворянського роду, але багатство не поглинуло його, він прийняв чернецтво, вів аскетичний спосіб життя і сьогодні Православна Церква оголосила його святим.

Багатство, гроші, маєтки не є перешкодою до Царства Небесного, і бідняк теж потрапить у пекло, якщо буде грішити. Ми живемо в цьому грішному світі, але світ не повинен володіти нами. Маючи багатство, не багатство повинне володіти нами, ми повинні керувати ним і тільки тоді будемо мати вічне життя. Амінь.

Автор: ігумен Дмитро (Ющак)

Усе по темі: 30 неділя після П’ятидесятниці