Про шкоду пияцтва

Св. Василій у слові про обжерство і пияцтво між іншим каже: «Скільки сорому і наруги гідні ті, хто не перестає упиватися! Пияцтво є початок всякій поганій справі і нечистоті». Зупинимося, браття, на цих словах святителя і поговоримо сьогодні для нашої науки про те, чи справедливо він говорить, що п’яниці сорому і наруги гідні і що пияцтво є початком всякій поганій справі і нечистоті.

Що ми бачимо в п’яниці? Бачимо повне духовне отупіння, повну перемогу плоті над духом. Єдине, до чого він прагне, це те, щоб якнайскоріше угамувати свою п’яну спрагу, якнайскоріше дійти до безпам’ятства. А при такому стані речей чи може п’яниця бути здатним на щось добре? Ні, тут місце не доброму, а дійсно лише сорому і нарузі, всякому поганому слову і справі і пітьмі за пітьмою і нечистоті за нечистотою. Думки сплутані і похмурі; плотські пристрасті до крайності збуджені; погляд або тупий або, якщо так можна виразитися, м’ясоїдний. І ходить п’яниця як Каїн стогнучи і хитаючись, не даючи спокою ні собі, ні іншим. Слова лайливі і безбожні лунають з вуст його, ніскільки не прохолоджуючи внутрішнього полум’я. Нарікання проти Бога і людей викидається з серця його, не полегшуючи анітрохи сердечної скорботи і туги. У поривах відчаю зла смерть іноді здається п’яниці відрадою, і нещасний нерідко сам робить замах на власне життя. А ще пияцтво доводить і до цього: «У кого виття? у кого стогін? у кого сварки? у кого горе? у кого рани без причини? у кого багряні очі?» (Притч. 23:29) У кого? Звичайно, у п’яниці. Від кого більшою частиною буває страшна убогість сімей? Від п’яниць. Хто найчастіше стає безжальним і нелюдяним тираном своєї сім’ї? П’яниця. Хто найбільше подає спокусу ближнім? П’яниця. Отже, дійсно вірне те, що п’яниці сорому і наруги гідні і що пияцтво є початок всякій поганій справі і нечистоті.

Що ж, проте, з усього цього слідує для нас? Звичайно, те, що від пияцтва ми повинні тікати як від змія лютого і утримувати від цієї вади і інших. Як бачите, шлях пияцтва є шлях слизький, страшний, що віддаляє людину від Бога і неминуче веде п’яниць до вічного засудження на суді Божому і до вічної погибелі. Отже, послухайте, браття, собі, «щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не спостиг вас несподівано» (Лк. 21:34). Амінь.