Слава Господа нашого Ісуса Христа і Його благодіяння роду людському

Св. Апостол і євангеліст Іоанн Богослов про Господа Ісуса Христа в одному місці свого Євангелія каже: «Ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця» (Ін. 1:14); а в іншому місці того ж Євангелія вже Сам Господь про Себе каже те, що світ врятований був через Нього (Ін. 3:17). Як розуміти це? Що ж таке слава Ісуса Христа? У чому полягає вона? І що означають, нарешті, слова: світ врятований був через Нього? Поговоримо про це для нашого напоумлення.

Про славу Господню і про спасіння Ним світу святий Кирило, архієпископ Константинопольський, каже так: «Розумійте всі народи і кориться. Дивіться і віруйте. Спасителя славлять Ангели, Йому покланяються Архангели, Його хвалять Сили, Йому служать Херувими, Його благословляють Серафими, Його славить місяць, Йому служить сонце, Його слухають зірки, Йому підкоряються джерела і моря». Так каже св. Кирило про славу Господню; про спасіння ж Ним світу архієпископ продовжує: «Його, коли побачили ворота пекельні, то самі собою зачинилися, а райські двері відчинилися; Його, коли побачило пекло, то затремтіло. Він, Господь, переміг диявола, знищив прокляття, печаль перетворив на радість, стер голову змія, розітнув перешкоду між землею і небом, рукопис гріхів розірвав, ідольські знаряддя прокляв, усе творіння відновив, врятував Адама, простив Єву, з усіх країн до Себе призвав і освятив світ».

Так каже св. Кирило про славу Господню і про спасіння Ним світу. Значить, що ж звідси слідує? По-перше, що слава Господня полягає в тому, що «Бог звеличив Його i дав Йому iм’я вище над усяке iм’я, щоб перед iменем Iсуса схилилося всяке колiно небесних, земних i пекельних i всякий язик сповiдував, що Господь Iсус Христос у славу Бога Отця» (Флп. 2:9-11). А, по-друге, слідує те, що Син Божий Своїм служінням роду людському і особливо Своїми стражданнями і хресною смертю дійсно врятував світ, тобто преобразив нас з чад гріха, гніву і прокляття в чад святині, любові і благословення, з пекла привів у рай, переселив нас з мороку на світло, з темниці на волю, з країни чужої в країну рідну. Таким чином, у цьому останньому і полягають і слава Господня, і спасіння Ним світу. Що сказати на закінчення? Молитимемося, щоб Спаситель наш навчив нас гідно, постійними піснями і безперестанними славослов’ями, вихваляти Його і затвердив би нас на шляху спасіння. Амінь.