Проти тих, хто відкидає бісівські підступи

Люди віку цього часто відкидають існування спокус від диявола. Вони упевнені, що диявол не має на них анінайменшого впливу, що він їх ніколи не турбує і що вірити підступам диявольським не варто. Праві подібні люди чи ні? На мою думку, з одного боку, праві, але з другого – зовсім ні. Що диявол для них підступів не зводить, це можливо; але що він вже і ні на кого не нападає, це несправедливо; бо на те, що він саме з ними не воює, є причина особлива.

Авва Маркел якось розповідав братії наступне. Одного разу, коли встав він вночі на молитву, раптом почув трубний звук і шум, як би від військової битви. Старець збентежився і не розумів: звідки лунає цей трубний звук і яка битва може бути в пустелі? Коли він став так роздумувати, раптом з’явився перед ним біс і закричав: «Що замислився? Дійсно тут битва є; але якщо не хочеш, щоб ми з тобою воювали, то ступай і спи, і не нападатимемо. З ледачими ми не воюємо, а маємо справу лише з тими, хто постить і пильнує в молитвах. Лише з ними в нас боротьба».

Самі тепер бачите, браття, чому диявол грішників не турбує. Навіщо, насправді, дияволові воювати з тими, які і без того в його владі, і що йому піклуватися про утримання цієї влади, коли самі вони про вихід з-під неї і не думають? Ні, браття, такі люди його мало цікавлять. Йому потрібні Іови, Іоанни Антонії, Марії Єгипетські, Макарії і подібні до них, а не ті, які самі по собі бажають бути його покірними слугами.

Непорушне свідоцтво слова Божого, що «диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти» (1Пет. 5:8); що «наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних» (Еф. 6:12). Пам’ятатимемо це і, подібно до воїнів, постійно вдягатимемося «в повну зброю Божу» (Еф. 6:11) на випадок нападу диявольського. Амінь.