Яке зло людині приносить пияцтво

Хто вдається до вади пияцтва, той найчастіше забуває про все, що оточує його. Одне в нього на думці, як би десь напитися, одне він виглядає, як би задовольнити свою мерзотну пристрасть. А тим часом, якби він цілком усвідомив, яке страшне зло він коїть і собі самому, і сім’ї, і суспільству, він неодмінно мав ужахнутися. Дійсно: шкоду від пияцтва і п’яницям, і через них іншим, ледве уявити. Загибель неминуча чекає на п’яниць, якщо не кинуть своєї пристрасті, становище їх жахливе.

«Пияцтво, – сказано в церковному повчанні, – розум затьмарює, тілесний організм розладнує, майно розкрадає. Пияцтво залишає землю необробленою; вільних робить рабами, примушує влазити в неоплатні борги; майстерних майстрів робить невмілими, віднімає в них здатність робити те, чому вони навчені; піддає хворобам, наносить сором і безчестя, ввергає в убогість; спричиняє сварки і тяжби; розлучає дружин від чоловіків, дітей рабами робить, віднімає володіння біля ніг, спричиняє тремтіння рук, псує зір. Пияцтво зупиняє від ходіння в церкву і не дозволяє молитися Богові; від читання св. книг відволікає, відганяє від серця страх Божий; катує, посилає в огонь вічний. Пияцтво губить красу, спокушає тверезих. «У кого виття? у кого стогін? у кого сварки? у кого горе? у кого рани без причини? у кого багряні очі? У тих, які довго сидять за вином». (Притч. 23:29,30). Всякий п’яниця відлучиться від Бога і від людей і вдягатиметься в роздерте дрантя… О, горе! як врятуватися п’яним, що лежать як мертві і від Бога втекли заради пияцтва, і від Духа Святого відлучилося заради смороду п’яного? Вони слова Божого не мають у вустах своїх, про них плаче Ангел-хранитель і радіють біси, яким п’яниці приносять жертву пиячу».

Багато, як бачите, перераховує тут повчання гірких плодів пияцтва. Але скажіть, поклавши руку на серце, чи можна назвати зайвим хоча б одне з цих слів? На жаль, хоча і гірка, але пряма, позитивна істина чується в кожному слові. Та і мало цього: ми думаємо, що це повчання ще досить стримано малює жахливу картину зла, що витікає з пияцтва. Якщо з ним зустрітися лицем до лиця, то що ми побачимо? Там ціла сім’я пущена п’яницею-батьком по світу і ходить голодна і холодна, роззута і роздягнена; там негідник-п’яниця наносить немилосердні побої своїй дружині; там пияцтво зробило з людини злодія і розбійника; там інший дивиться звіром, і немає на ньому образу людського; там, чуємо, п’яниці, один за другим кінчають самогубством. Що може бути ганебніше, жахливіше за все це? Отямтеся ж, поки є час, ви, хто полюбляє «шукати вина приправленого», і звик упиватися ним. Послухайте, «щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не спостиг вас несподівано» (Лк. 21:34). Амінь.