Пророцтва про воскресіння Христове

Пророк Ісая пророчить народження Христа

Про воскресіння Месії свідчать багато старозавітних пророцтв. Серед них потрібно згадати ті, які передбачали, що Месія буде не лише людиною, але і Богом, і отже, буде безсмертним за Своїм божеським єством. Див., наприклад: Псалми 2-й, 44-й і 109-й, Іс. 9:6, Єр. 23:5, Мих. 5:2, Мал. 3:1. Про воскресіння Месії також побічно свідчать пророцтва, що говорять про Його вічне Царство, наприклад: Бут. 49:10, 2 Цар. 7:13, Пс. 2, Пс. 131:11, Дан. 7:13… – бо, вічне духовне Царство припускає безсмертного Царя.

Серед прямих пророцтв про воскресіння Христове найяснішим є пророцтво Ісаї, що займає весь 53-й розділ його книги. Пророк Ісая, який жив більше 700 років до Р. Х., описавши страждання Христові з такими подробицями, ніби він стояв біля самого підніжжя хреста, закінчує своє оповідання наступними словами: “Йому призначали гріб зі злочинцями, але Він похований у багатого, тому що не вчинив гріха, і не було неправди у вустах Його. Але Господу вгодно було уразити Його, і Він віддав Його на муки; коли ж душа Його принесе жертву умилостивлення, Він побачить потомство довговічне, і воля Господня благоуспішно буде виконуватися рукою Його. На подвиг душі Своєї Він буде дивитися із задоволенням; через пізнання Його Він, Праведник, Раб Мій, виправдає багатьох і гріхи їхні на Собі понесе. Тому Я дам Йому частку між великими, і з сильними буде ділити здобич“.

Завершальні слова цього пророцтва прямо свідчать про те, що Месія після Своїх рятівних страждань і смерті оживе та буде прославлений Богом Отцем. Про воскресіння Христове передбачив також цар Давид у 15-му псалмі, в якому від імені Христового Давид каже: “Повсякчас бачу я Господа перед собою, бо Він праворуч мене, і я не захитаюся. Тому радіє серце моє і веселиться язик мій, навіть тіло моє спочиває в надії, що Ти, Господи, не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління. Ти покажеш мені дорогу життя; перед лицем Твоїм повнота радости і в правиці Твоїй блаженство вічне” (Пс. 15:8-11, див. також Діян. 2:25 і 13:35).

Таким чином, пророки заклали у своєму народі основу віри в пришестя і воскресіння Месії. От чому апостоли з таким успіхом поширювали серед єврейського народу віру у воскреслого Христа, незважаючи на перешкоди з боку релігійних вождів єврейського народу.

Духовні плоди воскресіння Христового

Зішесття в пекло, Микола Кошелев

Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть”  (1Кор. 15:22). Ці апостольські слова говорять не лише про фізичне воскресіння людей, але, передусім, про духовне відродження. Як смерть буває двояка – духовна і фізична, так і воскресіння буває двояким – духовним і фізичним. Духовна смерть Адама, що полягала у втраті спілкування з Богом, передувала його фізичній смерті. Від Адама смерть, як результат морального ушкодження, перейшла на всіх людей. Воскресіння Христове є початком нашого духовного воскресіння, пробудження в нас духовних прагнень, а також морального відродження. Про це духовне воскресіння вірних Господь казав: “Настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть” (Ін. 5:25). Це є те “перше” воскресіння, про яке говориться в книзі Апокаліпсис (Одкр. 20:5). Полягає воно в тому, що люди, увірувавши в Сина Божого, у таїнстві хрещення народжуються для духовного життя, стають здатними жити вищими інтересами і сприймати вищі відчуття. Благодать Божа допомагає християнам удосконалюватися в чеснотах, духовно зростати. Тому апостоли утішали християн нагадуванням про те, що вони, на противагу невіруючим язичникам, вже “воскресли з Христом” (Кол. 3:1).

Духовне воскресіння в цьому житті послужить фундаментом для фізичного воскресіння, яке силою всемогутнього Бога станеться в останній день існування цього світу. Тоді душі усіх померлих повернуться в їх тіла, і всі люди оживуть, незалежно від того, де і як вони померли. Але вигляд воскреслих відображатиме їх внутрішній стан: одні виглядатимуть світлими і радісними, інші – страшними, як ходячі мерці. Про загальне воскресіння Господь передбачив у таких словах: “Настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого; і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, – у воскресіння суду” (Ін. 5:28-29).

При цьому, майбутнє загальне воскресіння мертвих потрібно відрізняти від тимчасових воскресінь померлих, які Господь Ісус Христос і Його учні здійснювали, згідно з Євангелієм і книгою Діянь Апостолів. Наприклад: воскресіння дочки Іаїра, сина Наїнської вдови і Лазаря, що лежав у гробі чотири дні, та інші. То було тимчасовим пробудженням від смерті, так що після певного часу воскреслі знову померли, як і всі люди. Але загальне воскресіння з мертвих буде вічним воскресінням, в якому душі людей назавжди з’єднаються з їх нетлінними тілами. При загальному воскресінні праведні люди повстануть преображеними та безсмертними. Першим воскреслим з таким оновленим і духовним тілом був Господь Ісус Христос, Якого Апостол називає “Первісток серед померлих” (1 Кор. 15:20). “Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього” (Мф. 13:43).

Свято християнської Пасхи зустрічається православними християнами так радісно, бо вони в пасхальні дні більше, ніж в іншу пору року, відчувають силу воскресіння Христового, – ту силу, яка відроджує і позбавила сили владу пітьми, звільнила душі з пекла, відкрила двері в рай, перемогла узи смерті, влила життя і світло в душі вірних. Чудово ще, що пасхальна радість поширюється на таку велику кількість людей, – не лише на глибоко-віруючих, але і на байдужих і далеких від Бога. На Пасху весь світ і навіть, здається, бездушна природа радіють перемозі життя над смертю.

Автор: єпископ Олександр (Мілеант) (з циклу: “Нотатки“)