Як подолати самовпевненість?

У продовження попереднього допису про соцмережі та відповідальність. А для початку розглянемо три біблійних приклади:

Першій приклад – Іван Хреститель: «Іоан же, почувши у в’язниці про діла Христові, послав двох з учнів своїх запитати Його: чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам іншого чекати? І сказав їм Ісус у відповідь: підіть та розкажіть Іоанові, що чуєте і бачите: сліпі прозрівають і криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і убогі благовістять; і блаженний той, хто не спокуситься через Мене» (Мф. 11:2-6).

Другий приклад – апостол Петро: «Петро близько шостої години вийшов на крівлю дому помолитися, і відчув він голод, і захотів їсти. Поки ж готували, найшов на нього жах, і бачить розкрите небо і якийсь сосуд, ніби велике полотно, прив’язане за чотири кінці, що спускається на землю і сходить до нього; у ньому знаходились усякі земні чотириногі, і звірі, і плазуни, і птахи небесні. І був голос до нього: “Встань, Петре, заколи та їж”. Петро ж сказав: “Ні, Господи, я ніколи не їв нічого поганого або нечистого”. Тоді вдруге був голос до нього: “Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим”» (Діян. 10:9-15).

Третій приклад – апостол Павло: «Дано мені жало у плоть, ангел сатани, пригнічувати мене, щоб я не величався. Тричі благав я Господа про те, щоб він відступився від мене. Але Господь сказав мені: “Досить для тебе благодаті Моєї, бо сила Моя виявляється в немочі”. І тому я значно охочіше буду хвалитися немочами своїми, щоб перебувала в мені сила Христова» (2Кор. 12:7-9).

Апостол Павло (фрагмент), Рембрандт ван Рейн

Що є спільного в цих трьох прикладах? У кожному з них Богу доводилося додатково роз’яснювати Свою волю адресату. При чому адресати: Іван Хреститель, апостоли Петро та Павло – були по-справжньому мужами віри, обраними «сосудами» благодаті Божої, – проте і вони не завжди знали, що хоче Господь у певний відрізок часу. І якщо вже такі «титани» духу часто потребували Божого напоумлення, то що вже робити нам, людям, які перебувають часто-густо між сумнівами та відвертою невірою? Хіба що повторювати для себе і оточуючих разом з апостолом Павлом: «Тому, хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти» (1Кор. 10:12).

І на останок, ще один, вкрай важливий нюанс. «Якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно будете Моїми учениками; і пізнаєте істину, і істина визволить вас» (Ін. 8:31,32), – проте ці слова багато людей сприймають у відриві від реальності. Тобто вони вважають, що достатньо лише регулярно вивчати Біблію, щоб не схибити в житті. Проте це лише половина справи: варто не тільки вивчати Біблію, але і застосувати Божі настанови, які відкриваються в ній у реальному житті, як мовиться, на практиці. Адже, як відомо, «як тіло без духу мертве, так і віра без діл мертва» (Як. 2:26), і саме це мають на увазі Божі заповіді (див. Мф. 22:37-40). Здавалося, цілком очевидна річ, проте яку постійно чомусь «забувають» – варто пригадати книжника, який знав дві найважливіші заповіді Закону, але не знав як їх застосувати в реальному житті (див. Лк. 10:25-29).

Так що перебування в Слові Божому та намагання жити згідно Божих заповідей, що має на увазі діяльну любов до ближніх (ближніх саме в євангельському розумінні) – от дві складові, які допоможуть у житті якщо не подолати самовпевненість, то, принаймні, у значній мірі зменшити її згубний вплив.

Редакція сайту


Ваш коментар: