Євангеліє від Марка – Звістка до римлян

У кожного, хто відкриває Новий Завіт, виникає питання: чому Євангелій чотири? Чому одна і та ж історія викладена у Священному Писанні чотири рази? Євангеліє від Іоанна, втім, дещо відрізняється від трьох попередніх. А от перших три Євангелія багато в чому повторюють одне одного майже дослівно – це відразу видно, якщо написати текст трьома стовпцями. Але от саме – майже дослівно, завжди з якимись відмінностями в деталях.

Чому так?

З прадавніх часів багаторазово робилися спроби звести чотири або хоч би три Євангелія в одне ціле, в єдине оповідання. Першу таку спробу здійснив ще на зорі християнства Татіан. Татіанівське Євангеліє, що з’єднало чотири розповіді в одній, використовувалося, але не увійшло до церковної практики. Останню ж подібну спробу зробив київський священик Леонід Лутковський. Він з’єднав Євангелія від Матфея, Марка і Луки в одне, а до них приклав Євангеліє від Іоанна як відмінне. Робота його була опублікована «Літературною газетою», але не припала до смаку читачам. Удруге її ніхто видавати не став. По тій, мабуть, причині, що перші три євангелісти, не кажучи вже про Іоанна, дуже не схожі один на одного.

* * *

Євангеліє від Марка за часом написання – перше. Воно досить коротке в порівнянні з іншими. У Євангелії від Марка Ісус менше говорить, ніж в оповіданнях Матфея, Луки або Іоанна. Є такий спосіб друкування Нового Завіту, коли слова Христові, кажучи латиною, ipsissima verba – виділяються червоним кольором. Так от, червоного тексту в Євангелії від Марка значно менше, ніж у трьох інших. Зате увага читача постійно фіксується на тому, що робить Ісус. Чудеса тут описані детальніше, ніж у Матфея, який розповідає про них конспективно, коротко.

Хоча українське «від Марка», «від Матфея» вказує на те, що це Євангеліє від початку до кінця написане тим або іншим євангелістом, традиція стверджує, що Євангеліє від Марка було написане для проповіді серед римлян, на основі проповіді апостола Петра в Римі. Марко повторив у своїй проповіді те, про що говорив Петро, а потім Маркові учні склали Євангеліє ano, secundum, «згідно з Марком». Це означає не by Marc, a according to Marc, тобто «згідно проповіді». І французькою, скажімо, це не par St. Marc, a selon St. Marc, тобто «згідно проповіді Марка, згідно з тим, що говорив колись Марко».

Схоже, Євангеліє від Марка дійсно адресоване римлянам. З римської літератури епохи імператора Августа, близької за часом до євангельської, ми знаємо, що римляни – це народ воїнів і поетів. Вони емоційні, рішучі, вибухові, вони не люблять розміркувати, вони уміють воювати, страждати і сприймають світ без півтонів. Вони дуже гостро сприймають те, що Горацій назвав «color vitae» – фарби життя. Римляни не люблять занадто багато деталей – це не греки, що дали світу чудових істориків і філософів, це – предки сучасних італійців. Саме тому Євангеліє від Марка сповнене яскравими зоровими образами, яких немає ні в Матфея, ні в Луки, ні в Іоанна. І в цьому яскравому світі, де усе сприймалося більшою мірою через зір, коротке Євангеліє від Марка з яскравими описами чудес, де Ісус мало говорить, але багато діє, – таке Євангеліє дійсно могло бути сприйняте як своє.

От сцена, коли Спаситель утихомирює бурю на морі Галилейському. Вона описана в усіх чотирьох Євангеліях, але тільки в Марка є така, наприклад, деталь. У всіх сказано, що під час бурі Ісус спав. А Марко додає: «На кормі на підголівнику» – тобто дає нам чисто зоровий образ. І ми відразу уявляємо собі, як Він спав «на кормі на підголівнику».

Ісус спить під час шторму, Джеймс Тіссо

Другий приклад. До Ісуса прибігає багатий юнак, щоб запитати: «Учителю благий, що мені робити, щоб життя вічне успадкувати?» У відповідь Ісус каже йому: «Заповіді знаєш». У Марка є деталь: «Підбіг… упав перед Ним на коліна і запитав». Цей рух юнака, який падає на коліна, зберегло тільки Євангеліє від Марка.

Ісус каже учням, що той, хто хоче бути першим, має стати останнім. А хто не упокориться, як дитя, не ввійде в Царство Боже. Цей епізод є і в Матфея, і в Марка. У Матфея читаємо: «Ісус, покликавши дитя, поставив його посеред них і сказав». А в Марка перед словом «сказав» вставлене: «обнявши». Це знову яскрава зорова деталь.

Сліпий на ім’я Вартимей кричить: «Ісусе, Сину Давидів! Помилуй мене». Сліпого кличуть до Ісуса, і він підбігає, скинувши верхній одяг. Цю деталь, цей рух – сліпий скидає верхній одяг і залишається в одному хітоні – зберегло тільки Євангеліє від Марка.

Жінка з алавастром, маленькою посудиною з дорогоцінним благовонним миром, приходить, щоб пролити це миро чи то на ноги, чи то на голову Ісуса. У Марка зафіксований ще один характерний рух: розбивши алавастр, жінка злила миро. Вона розбила посудину, щоб більше ніхто нічого не зміг у неї налити. І ця сцена є теж тільки в Євангелії від Марка.

Майже на кожній сторінці Євангелія від Марка можна знайти такі деталі, які, не змінюючи змісту в цілому, навіть не додаючи до вчення Ісуса жодних нових штрихів, дають нам можливість як би побачити те, що відбувалося, вносячи в розповідь зорові, як правило, динамічні деталі: скинутий верхній одяг, розбита посудина, юнак, що впав на коліна. Іноді, як, наприклад, в описі входу Господнього в Єрусалим, вони просто конкретизують оповідання. Учні йдуть до якогось будинку, щоб відв’язати осла. Марко уточнює, що осел був прив’язаний біля воріт зовні, у провулку. Не усередині двору, не на вулиці, а саме зовні і саме в провулку. Цих деталей у жодному з інших Євангелій немає.

Ще одна відмінна риса Євангелія від Марка – його мова. Вона на рідкість погана. У Діяннях святих апостолів Петро та Іоанн вигукують: «Ми не можемо не говорити про те, що бачили й чули» (4:20). Приблизно так мислить і євангеліст Марко, і цю фразу з Діянь можна було б поставити епіграфом до Євангелія від Марка. Писати йому дуже тяжко. Він ніколи не був письменником і не буде ним надалі. Він той, кого євангеліст Іоанн назве потім словом «свідок». Розуміючи, що розповісти про Ісуса необхідно не дивлячись на те, що це йому дуже важко, він розповідає. Він говорить дивною, часом смішною, часом майже незрозумілою грецькою мовою, використовує якісь несподівані образи.

Наприклад, у розповіді про множення хлібів Ісус велів усім учасникам цього дива сісти рядами. «Як овочі на грядці», – помічає Марко. Автори Синодального перекладу навіть не наважилися включити це образне порівняння у свій текст. Вони просто написали: «рядами» (а грецький текст тут відтворює структуру арамейського першоджерела, де цей вираз повторений двічі – «грядками, грядками»). Вірно це чи ні, але мені тут чується голос апостола Петра, його катехитичних бесід, які лягли в основу Євангелія від Марка. Це відгомін живої проповіді простого галилейського рибалки, у чиїх вустах такий вираз цілком доречний.

А от інший образ. Євангеліст розповідає про Преображення Господнє. Це якийсь абсолютно містичний текст: Ісус стоїть на горі, раптом Його одяг починає сяяти, як світло або як сніг, сяючим стає і Його обличчя. «Одяг Його став блискучим, дуже білим, мов сніг, як жоден білильник не може вибілити на землі».

Преображення Ісуса, Олександр Головін

Тут знову порівняння, узяте з буденного життя, і знову чутний відгомін Петрової проповіді. Євангеліст не каже, що одяг Христовий став «сліпуче білим», або, наприклад, «фантастично білим», або «білим, як гімалайські сніги», і т. п. Він згадує про білильника і про його працю, бере конкретний образ. У даному прикладі, вкрай простому, як би фокусується уся своєрідність Євангелія від Марка. У цьому Євангелії багато динаміки. Улюблені слова Марка – «тут же», «відразу ж». Тут усе відбувається дуже швидко.

Євангеліє від Марка, повторю, було, мабуть, написано першим з чотирьох.