ПРО ТЕ, ЩО БОГ ЄДИНИЙ

Спостерігаючи за нашим життям, ми бачимо в ньому безліч фальшивих істин. Нам здається, що ми знайшли щось тверде, але воно розсипається під суворим натиском логіки чи від ударів життя. Але от, раптом, коли ніхто з нас вже не чекає нічого прекрасного, до нас торкається нерукотворне сяйво, і в темряві, вдалині розгорається багаття непохитного Царства. Досвід цей доступний практично кожному. Адже не випадково у всі часи зазвичай звучить: “Там Щось (Хтось) є!” І це не результат впливу якихось традицій, – це, швидше, загальнолюдський досвід вродженого богопізнання.

Це можна збагнути, пізнавши єдність законів світу, які свідчать, що в них скоріше один Автор, а не десять. Та й звичайна людська логіка вимагає, щоб безмежно досконала Особа була одною. Адже якщо богів було б багато, то вони обмежували б один одного в просторі, або в часі, а значить, вони були б не всюдисущі, а поневолені простором. Виникає питання: як же вони могли створити світ, який існує в просторі? Якщо богів багато, то вони повинні були чи разом управляти світом, або разом воювати. Якби вони управляли разом, то хто був би в них головним? А якби воювали, то як Всесвіт досі залишився цілим? Ясно, що Бог Творець – Єдиний. Не випадково і Сам Він каже у своєму Слові: “Я перший і Я останній, і крім Мене, немає Бога, бо хто як Я?” (Іс 44:6,7) Отже, є єдиний Бог, єдиний Пан Всесвіту, могутній Володар. Одна сутність, одне Царство, одна Влада, одна Воля, Яка панує над світами. Як нам описати неуявну велич Божества? Його слава вища за небеса і галактики. Усі розумні істоти Всесвіту, зібравшись разом, не зможуть гідно описати і однієї краплі Його краси і сили.

Чи подивимося ми на Його сутність – тільки Він і може називатися Сущим, бо всі інші істоти світу змінюються, а його Буття панує як незмінна скеля над бурхливими річками тисячоліть. Більше того, Він, як джерело, робить існуючим усе. Спочатку Єдиний створив Своїм Словом усе живе і Духом Своїм направив усе до досконалості. За Його волею в глибинах небес танцюють світила, і кожне з них Він називає по імені. Для Нього б’ють з надр землі джерела. Від могутності Його хитаються гори і шумлять океанічні безодні. Сила Його встановлює всі начальства і чини, а сама перебуває вище за всяке начальство і чин, вище за життя, слова і розум у нашому людському уявленні: адже Єдиний керує і царями, і президентами, і військовими, і студентами. Якщо Він зробить щось, то хто скаже Йому: “Як Ти посмів?”

Буття Єдиного вище за всі часи. Воно тягнеться за межі всіх мислимих і немислимих меж. Він був до початку часів і буде після кінця всіх світів, і всі часи течуть у Його сильних руках. Він же вільно, праведно і милосердно править ними, направляючи корабель світу до пристані Судного Дня. Сам же Бог єдиний, несотворений і безсмертний, і тому на безрозсудне питання “хто створив несотвореного Бога?” немає відповіді, бо воно внутрішньо суперечливе. Усі простори космосу – Його володіння. Він створив усе видиме та невидиме. Він – Дух, Який нічим не обмежений, Дух єдиний, вічний, безтілесний, незмінний, всевишній, святий, праведний, люблячий, премудрий, невидимий, незбагненний, Який ні в чому не має потреби.

Бог є Саме Світло, Саме Життя, Сама Любов, Сама Суть, джерело буття для всього існуючого: життя – для всього живого, розуму – для всього розумного, причина всіх благ для всього творіння. Він Спаситель тих, хто гине, Зцілитель тих, хто страждає і праведний Суддя всього творіння.

Усе це відкривав нам, людям, Бог, коли людство наблизилося до непохитного багаття Вічності, втікаючи від смертоносних спокус світу. Усе ближче і ближче підходило людство до далекого єдиного Світла… І Світло Саме наблизилося до нього, освятило його, вирвало із мереж зла, звільнило від щелепи левів, які пожирали людство в темному царстві світу. І лише дякуючи Божій допомозі людство досягло колись безмежно далекого Божого полум’я!

ПРО ТЕ, ЩО БОГ ТРІЙЦЯ

Що ж ми бачимо? Наші очі, зміцнені святим Хрещенням і запечатані Духом Святим, бачать, що Єдине полум’я одночасно Триєдине. Ми бачимо в одному вогні Три Світильники, в одній Сутності – Три “Я”. Якщо ми візьмемо три засвічені свічки і з’єднаємо полум’я, то світильника буде три, а полум’я одне. Так і Божественна Сутність з Отця виливаючись у Сина і Духа Святого не розділяється і не стає роздільною. Усі Три Самосвідомості перебувають Одна в Другій, і немає проміжку, де можна було сказати – “от тут є Отець, але немає Сина чи Духа”. Одна слава, одне Божество, одна воля. Немає в Трійці нічого більшого чи меншого за природою, немає нічого тимчасового чи сотвореного, немає пануючого чи рабського, але присутня тільки дивна гармонія, дивний лад Трьох Рівних Самосвідомостей, Які перебувають Одна в Другій.

Єдність ця не лише природна: Свята Трійця переповнена любов’ю, як чаша фонтану водою. Отець у вічності віддає Себе Синові і Духові, Син – Отцю і Духові, а Дух Святий – Отцю і Синові. Вічний потік Божої сутності, перебуваючи Сам у Собі, не бездіяльний, а вирує життям, розумом, могутністю, благом, жертовною самовіддачею Іпостасей Божества.

Це вічно кипляче Життя задумало створити світ, щоб інші істоти залучилися до того безпочаткового щастя, яке панує за межами часу в надрах Божества.

Тепер же настав час прославити кожну з Трьох Божественних Іпостасей, показавши те, що властиве тільки Їй, і те, як Вона проявляє Себе у створеному Всесвіті. Божественний порядок вчення про Бога відкрив нам Сам Христос, повелівши хрестити тих, хто увірував, в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Ми ж, відроджені Трійцею, прославимо Божественну Тайну саме в цьому порядку.