Апостольський приклад

Люди, які не знайомі або ж поверхнево знайомі з Біблією, помилково вважають, що біблійні герої були надзвичайними людьми, наділеними якимись «над-здібностями», на кшталт, популярних на сьогоднішній день героїв коміксів. Проте ознайомившись трохи більше з Біблією, вони з подивом виявляють, що ці біблійні герої були цілком звичайними людьми, зі своїми слабостями, і навіть, ви тільки собі уявіть (!!!), гріхами та мерзенними вчинками. Жоден з них не був «святою», тобто безгрішною людиною.

Проте… попри свою «звичайність» ці люди здійснювали дійсно дивовижні вчинки: «Ілля був чоловік подібний до нас, а помолився молитвою, щоб не було дощу, і не було дощу на землі три роки і шість місяців» (Як. 5:17). У чому ж полягав секрет їхнього «успіху», у чому крилася причина тих чуд, про які ми дізнаємося зі сторінок Біблії? Відповідь на ці питання всім добре відома, проте як часто стається із здавалося б найочевиднішими речами, про неї постійно забувають. Отже причиною грандіозних успіхів усіх цих «героїв віри» був… Господь Бог. А «особливість» цих людей полягала в тому, що вони ставили Його волю перед власною.

Проте і тут варто уточнити, що більшість з цих людей не ставали такими героями, «титанами духу» в одну мить, їх шлях до цього стану тривав багато-багато років. Що можна простежити на прикладі апостолів Христових, більшість з яких були звичайнісінькими галилейськими обивателями, які навіть не могли здогадуватися про те, які події випадуть на їхню долю.

«Ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей», – саме із такими словами звернувся Спаситель до чотирьох рибалок, які почувши цей заклик «зараз же, покинувши сіті, пішли за Ним» (Мф. 4:19,20). Що ж спонукало цих перших учнів піти за Ісусом? – Проста цікавість. І навряд чи хтось з них думав, що слідування за Учителем триватимете решту їхнього життя. Погодьтеся, не настільки «героїчна» та «піднесена» причина слідування, якими зазвичай намагаються послуговуватися люди, коли починають слідувати за черговим «вождем».

Втім, Ісусу доводилося кликати слідувати за Собою вже згадану четвірку апостолів, гуртом і по окремості, не один раз. Що теж не йде на користь «іміджу» апостолів.

– Чи не хочете відійти і ви? (Ін. 6:67)

Чи можете пити чашу, яку Я п’ю, і хрещенням, яким Я хрещусь, хреститися? (Мк. 10:38)

Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони?… Паси ягнят Моїх. (Ін. 21:15)

От лише кілька прикладів, які ми знаходимо на євангельських сторінках, коли Господь у котрий раз закликав апостолів слідувати за Собою. А скільки закликів не потрапило на ці сторінки…

А от цей рахунок може продовжити кожен з нас, адже Господь так само кличе кожного з нас слідувати за Собою, і ми так само намагаємося слідувати за Ним, але падаємо, відступаємося, навіть деколи зрікаємося, щоб знову повернутися до Нього… Принаймні в це дуже хочеться вірити… А Господь продовжує нас кликати слідувати за Собою, а якщо ми десь заблукаємо, Він вирушає на наші пошуки. Як Добрий пастир за блудною овечкою, якою насправді є кожен з нас.

Я Пастир Добрий: пастир добрий душу свою покладає за овець. (Ін. 10:10). Чому б не послухатися цього Пастиря і не піти слідом за Ним? Адже Він дійсно Добрий і свого часу поклав життя Своє. За нас, блудних овець.

А пішовши за Ним скільки цікавого про Нього і про себе дізнаємося! Скільки «сюрпризів» Господь приготував кожному з нас, як свого часу Він припас до мало кому відомої четвірки галилейських рибалок.

Автор: Михайло Лукін (з циклу: “Наслідуючи біблійні приклади“)

Усе по темі: 2 Неділя після П’ятидесятниці