Божа «жорстокість»

«І ось усе стадо кинулося з кручі в море і втопилось у воді» (Мф. 8:32), – деколи Бог виявляє Свою присутність у світі і от таким чином. А все через те, що люди просто не помічають Його присутності в інших, не таких помітних речах, як наприклад, у сході Сонця, у прохолодному дощі, у чистому повітрі, яке ми намагаємося всіляко забруднити плодами своєї «господарської» діяльності, і яке по-справжньому починаємо цінувати лише остаточно забруднивши його, одночасно спростувавши тезу, що повітря є невидимим… Деколи люди бачать те, чим дихають.

І дощі завдяки людським старанням місцями стають шкідливими, замість користі посилюючи «ефект» людської присутності. Сходи Сонця, точніше можливість їх побачити на власні очі, для деяких місць нашої планети теж стали предметом розкоші разом з чистим повітрям і незабрудненою водою… Але попри такі сумні факти, багато людей звинувачують Бога в надмірній жорстокості!

Та хоча б узяти для прикладу вже згадане стадо свиней, яке кинулося «з кручі в море, а їх було близько двох тисяч; і потонули в морі» (Мк. 5:13).

– Подумати тільки! Дві тисячі не в чому не повинних тварин просто потонули! Навіщо все це було Богу робити? – приблизно так думає сьогодні багато хто, додаючи цей євангельський епізод до багатьох «гріхів», «злочинів» безгрішного люблячого Бога.

Загалом, не вдаючись до абсолютно непотрібних дискусій, варто зауважити, що в цих звинуваченнях немає логіки. От, наприклад, 2000 свиней, які потонули в пучині морській, А чим, скажіть, будь-ласка, їх смерть краща від ножа різника? Взагалі, свиней тримають, відгодовують для того, щоб потім їх вбити і з’їсти. Це саме стосується багатьох інших домашніх тварин. Проте цей факт чомусь мало хто згадує. Як те, що свиней власне потопили біси, а не Господь. Але то таке…

Але згадане євангельське оповідання обмежується не тільки свинями, у ньому присутні люди: «І коли Він [тобто Ісус] прибув на другий бік, до країни Гергесинської, Його зустріли двоє біснуватих…» (Мф. 8:28). Двоє біснуватих, до яких нікому не було жодного діла. Як у той час, так і сьогодні. І тому є важливе пояснення: свині! Навіть не так – СВИНІ! У кількості близько двох тисяч штук (чи голів?). А тут якісь два біснуватих! Кому вони потрібні?!

«Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем» (Еккл. 1:9), – подібних думок додержувались у новозавітні часи, такої самої думки тримаються в часи наші: матеріальні багатства ми зазвичай ставимо вище за своїх ближніх. Лише є одна відмінність між людьми цих часів: 2000 років тому люди боялись відкрито виступати проти Бога, сьогодні ж, просвіщенні біблійною думкою, що «Бог є любов» (1Ін. 4:8), багато людей намагаються безбоязно висувати Богові свої претензії та звинувачувати Його в жорстокості.

Зазвичай це роблять ті самі люди, які впритул не помічають вже згаданих наслідків господарчої діяльності собі подобних. Діяльності, яка з часом може поставити під загрозу життя людства в цілому (і свиней також) на цей колись прекрасній планеті, яку Господь дав у користування усім нам.

Може годі звинувачувати всесвятого Бога в усіляких вигаданих жорсткостях і зрозуміти, що саме ми, люди, є причиною всього того жахіття, що відбувається навколо нас?

Автор: Михайло Лукін (з циклу: “Наслідуючи біблійні приклади“)

Усе по темі: 5 неділя після П’ятидесятниці