Нагорода на небесах

«Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне». Те, про що приховано сказано в цьому вірші – «за правду», прямо і відкрито говориться в наступному: «Мене ради». «Гнані за правду» – це ті, кого женуть за Христа, мученики Христові, мученики Церкви, бо їхнє є Царство Небесне. Коли ми звершуємо панахиду, то завжди згадуємо про мучеників, які знайшли собі вінці в Царстві. І кінець тексту звучить, подібно до переможного гімну: «Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах».

У церковнослов’янському перекладі це звучить так: «Радуйтесь и веселитесь, ибо мзда ваша многа на небесех». Що таке «мзда»? Це слово нас дещо бентежить, оскільки має негативний відтінок, наприклад, у слові «мздоїмство» («хабарництво»). А тим часом це слово Олімпійських, Істмійських, Немейських та інших спортивних ігор. Воно означає нагороду, яку отримує спортсмен. Іншими словами, тут міститься приголомшливе порівняння християнина із спортсменом. Таке, яке насилу укладається в нашу концепцію християнства, що сприймає спорт як щось язичницьке, безбожне. Але ж спорт – це боротьба, притому боротьба не з кимсь, а за щось. Спорт – це боротьба наполеглива, і ми знаємо за вазописом і за текстами античних письменників, яку роль у житті древніх людей грали спортивні ігри. Але, повторюю, це боротьба не «проти», а «за», боротьба, яка не приносить нікому смерті, нікого не руйнує – якщо це спорт нормальний, багатоборство, як було в давнину, а не нинішній професійний спорт, коли людина розвиває в собі якусь одну якість, а інші відкидаються. Так от, виявляється, що «нагорода на небесах» – нагорода переможцеві, нетлінні вінці, подібні до вінків, які отримує спортсмен.

Ви, звичайно, пам’ятаєте, що казав апостол Павло про невидиму боротьбу. (Пізніше Лоренцо Скуполі напише на цю тему книгу «Духовна боротьба», на рубежі XVIII-XIX століть Никодим Святогорець перекладе її грецькою мовою, а святитель Феофан Затворник – з грецької на російську.)

Апостол Павло каже: «Наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних» (Еф. 6:12). У грецькій мові є безліч слів, що означають війну, боротьбу, битву. А тут Павло вживає слово pale, від якого утворений іменник палестра. А що таке палестра? Місце, на якому спортсмени змагаються один з одним. Якби це була битва, коли бійці вражають один одного списами, то було б використане слово mache. А тут pale – сутичка між борцями-спортсменами, яка закінчується не вбивством одного другим, а рукостисканням.

Більше того, у Першому Посланні до Коринф’ян апостол Павло каже: «Хіба не знаєте, що ті, які біжать на змаганні, біжать усі, але один приймає почесті? Так біжіть, щоб досягти. Усі подвижники утримуються від усього: ті для одержання вінця тлінного, а ми – нетлінного. І тому я біжу не так, як на непевне, б’юся не так, щоб тільки бити повітря; але приборкую і поневолюю тіло моє, щоб, проповідуючи іншим, самому не зостатися недостойним» (1Кор. 9:24-27). У грецькому тексті на місці українського дієслова «битися» використане дієслово пікте’уо, що означає дії кулачного бійця.

От ця нота у Священному Писанні – уподібнення духовного життя спорту – довго не помічалася. Але якщо її почути, то стануть зрозумілими і вирази «невидима боротьба», «велика нагорода ваша на небесах». Мзда – це нагорода переможцеві, яка не принижує переможеного і не призводить до його смерті.

Отже, «Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах». У цьому вигуку чутний відгомін 10-го вірша 50-го псалму. «Дай мені почути радість і веселість», а також першого і останнього віршів 31-го псалму: «Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито» і «Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем».

Як і всі попередні вірші 5-го розділу Євангелія від Матфея, цей останній вірш пронизаний старозавітним духом, старозавітною поетикою, він увесь, від початку до кінця, біблійний. Це взагалі дуже важлива риса Євангелія: мова усього Нового Завіту пронизана мовою Старого Завіту. Уся поетика Євангелія – це поетика Старого Завіту. Без Старого Завіту Євангеліє зрозуміти неможливо.