Мойсей і дарування закону

Узявши в руки Біблію, Ви виявите, що вона складається з двох частин – спочатку йде велика, яка називається Старим Завітом, потім менша, яка називається Новим. Старий Завіт розповідає про події, що сталися до приходу у світ Господа нашого Ісуса Христа, новий, – про життя і рятівні діяння Христа та служіння Його учнів.

Старий Завіт, таким чином, служить передмовою до найважливішого. Нам може здатися дивним така об’ємна передмова; але вона було абсолютна потрібна.

Старозавітні пророки повинні були підготувати народ до приходу Спасителя. Першим у низці пророків Божих стоїть Мойсей. Ми звикли використовувати слово “пророк” у значенні “провісник”. Це не зовсім вірно. Пророки – люди, яких Бог призвав, щоб сповіщати Його слово, яке далеко не зводилося до пророцтв. Через Мойсея народу Божому був даний Закон. Але розглянемо усе по порядку.

Нащадки Авраамові – євреї – опиняються в Єгипті, де, спочатку, до них ставляться дуже добре. Але потім до влади приходить інша династія, яка дивиться на них як на ворогів, і жорстоко утискує. Люди виявляються зведені до рівня рабів, яких всіляко тиранять і прагнуть знищити. Як розповідає біблійна книга Вихід: “Єгиптяни з жорстокістю силували синів Ізраїлевих до робіт і робили життя їхнє гірким від важкої роботи над глиною і цеглою і від усякої роботи польової, від всякої роботи, до якої змушували їх з жорстокістю“. (Вих.1:13,14)

Бог закликає Мойсея, щоб вивести народ Божий з Єгипту в обітовану (тобто обіцяну Богом) землю. Мойсей приходить до Фараона і каже йому – “Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: відпусти народ Мій“. Але Фараон зустрічає цю вимогу з презирством. Єгиптяни поклоняються своїм богам – і живуть у могутній, процвітаючій імперії. Навіщо їм звертати увагу на Бога якихось жалюгідних, ганебних рабів?

Але Бог, Який призвав Мойсея, показує, що все, що єгиптяни приписували своїм богам – вода в Нілі, рясні урожаї, приплід худоби, саме життя – є Його даром. Він насилає на Єгипет десять грізних і руйнівних знамень – так званих кар єгипетських – і, нарешті, єгиптяни погоджуються відпустити своїх рабів.

Євреї – і люди з інших народів, які теж увірували в Бога Ізраїльського і приєдналися до них, – виходять “з Єгипту, з дому рабства” назустріч новому життю.

Бог, дивовижним чином, проводить їх через води Червоного моря, що розступилися; коли Фараон вирішує все ж повернути собі рабів, що пішли, і женеться за ними зі своєю армією, води змикаються і переслідувачі тонуть.

Історія Виходу (тобто “виходу” з Єгипту) – це історія про те, що Бог приходить на допомогу тим, кого принижують і зневажають, жертвам пригноблення і несправедливості, і виводить їх на свободу. Багато хто з нас добре пам’ятає слова комуністичного гімну “Інтернаціонал” – “Не ждіть рятунку не від кого: Ні від богів, ні від царів!  Позбудеться ярма тяжкого сама сім’я пролетарів”. Вихід розповідає прямо протилежну історію – люди не в змозі допомогти собі самі. Вони убогі та забиті раби, які нічого не могли б поробити проти всієї слави і моці Єгипту. Але за них заступається сам Бог, Який пам’ятає про Свій Завіт і визнає їх Своїм народом.

Це історія тих випробувань, які приходять разом зі свободою. Люди, що покинули дім рабства, довго йдуть пустелею, вчаться вірити і покладатися на Бога – а тим, хто звик до рабства, це важко. Так, наглядачі поводилися з ними погано – але, принаймні, годували. Покладатися на видимого наглядача легше, ніж на невидимого Бога – і багато хто бурчить і ремствує.

І – що дуже важливе – це історія дарування Закону; знамениті Десять Заповідей люди отримують саме тоді. Заповіді – частина Завіту, який Бог укладає зі Своїм Народом: “Отже, якщо ви будете слухатися гласу Мого і дотримувати завіт Мій, то будете Моїм уділом з усіх народів, тому що Моя вся земля, а ви будете у Мене царством священиків і народом святим; ось слова, які ти скажеш синам Ізраїлевим” (Вих. 19:5,6) Люди відгукуються радісною готовністю коритися слову Божу: “І сказали вони: все, що сказав Господь, зробимо і будемо слухняні” (Вих. 24:7) Так недавні раби стають обраним Божим народом, який живе за Його законом.

Автор: Сергій Худієв