Піст

Ісус у Нагорній проповіді каже, що треба не лише давати милостиню і молитися таємно, але і таємно постити. Вустами пророка Іоїля Бог наставляє: «Роздирайте серця ваші, а не одяг ваш» (2:13), тобто робіть піст своїм внутрішнім станом. Тому Господь каже: «Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, – Який у таїні» (Мф. 6:17,18).

Слово «піст» у Новому Завіті не вживається без слова «молитва». Із Старого Завіту ми знаємо, що таке піст. Постити – це в першу чергу гамувати душу. Бог каже: «Ось, ви поститеся для сварок і суперечок і для того, щоб жорстокою рукою бити інших… Чи такий той піст, який Я обравЧи це назвеш постом і днем, угодним Господу? Розділи з голодним хліб твій, і подорожніх бідних уведи у дім; коли побачиш нагого, вдягни його, і від єдинокровного твого не ховайся» (Іс. 58:4,5,7).

Дати одяг роздягненому, прийти до хворого або до ув’язненого, нагодувати голодного – от що таке піст. Піст втрачає всякий сенс, якщо він не супроводжується молитвою: без молитви він стає безглуздою і шкідливою для здоров’я дієтою. Христос закликає нас переорієнтовуватися із зовнішнього на внутрішнє: вмити обличчя і помазати голову перед початком посту, а не тоді, коли він закінчився. Упокорювання душі повинне здійснюватися радісно і добровільно.

Піст, молитва і милостиня – це щось нероздільне, це фундамент, основа християнства, нашої особистої роботи і життя в Христі. І про це теж говориться в Біблії, у книзі Товита: «Добре діло – молитва з постом і милостинею і справедливістю» (12:8). Лише постуючи, молячись і даючи милостиню, ми можемо стати християнами. Якщо ж ми обираємо з того, до чого нас кличе Христос, не все, а щось одне, піст або допомогу ближнім без молитви, або ж, навпаки, молитву без допомоги ближнім і т. п., тоді в нас не виходить ні те, ні друге, ні третє.