Чудова нагода

Багатьох з тих, хто вперше взявся читати Новий Завіт, дещо спантеличує довгий перелік зовсім незнайомих імен, з якого розпочинається Євангеліє від Матфея (див. 1:1-17). Навіщо все це? З приводу цього існує багато пояснень, але цього разу хотілося звернути увагу лише на одне – цим переліком імен предків євангеліст хотів донести своїм читачам, що Ісус Христос справжня людина, з кісток і крові, чиї предки колись населяли цю землю.

Тобто Господь прийшов на цю землю природним чином. Втім, варто зауважити, і тут не обійшлося без дива, але де Господь – там завжди диво, проте попри такий факт, ми не повинні забувати – в Ісуса Христа реальне земне коріння. І це коріння складалося з цілком конкретних людей, зокрема з Діви Марії, чиє народження Православна церква відзначає 21 вересня, як прийнято додавати, за новим стилем.

Проте суть не в самій даті, і не в стилі: новий він чи старий. Суть у тому, що так «полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3:16). Проте спасіння людства розпочалося задовго до слів промовлених Спасителем Никодимові. Воно розпочалося фактично з моменту людського гріхопадіння, коли Господь дав обіцянку змієві, що спокусив Єву з’їсти заборонений плід: «І ворожнечу покладу між тобою і між жінкою, і між сіменем твоїм і між сіменем її; воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Бут. 3:15). Багато тлумачів зауважують, що це було першим сповіщенням про прихід Спасителя в цей світ. Першим, але далеко не останнім, бо весь Старий Завіт насичений сповіщеннями про неминучий прихід Помазаника, Христа в цей світ.

Про народження Марії та її дитячі роки в канонічних біблійних книгах немає жодного рядка, проте можна не сумніватися, що це народження було звичайним і незвичайним одночасно: звичайним для пересічного оточення, дивовижним для тих, мав духовний зір, дар провидіння.

На кшталт Анни-Пророчиці: «Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі» (Лк. 2:38).  У тому Немовляті, Яке принесли Марія з Йосифом на 40-й день у Храм, Анна разом із Симеоном змогли побачити «світло на просвітлення язичників і славу народу» ізраїльського (Лк. 2:32), інші ж не змогли, що в жодній мірі не скасовує важливості події Стрітення Господнього.

Те ж саме можна сказати і про подію Різдва Пресвятої Богородиці – Церква просто не могла пройти повз таку знаменну подію: День народження Матері Спасителя, Богоматері. Адже це був один з етапів Його приходу у світ, і бездумно було б не скористатися цією чудовою нагодою.

Редакція сайту

Усе по темі: Різдво Пресвятої Богородиці

Бути вірним


Ваш коментар: