Отримання свободи в безсиллі

Чому Бог допускає смерть дітей? Чому учені не можуть знайти ліки від раку? Навіщо увесь цей біль, несправедливість і сльози?

Але не треба постійно говорити. Іноді варто мовчати, лише слухаючи і співчуваючи. Один мудрець сказав: “Бог дав нам два вуха і один рот”. Будемо ж більше слухати і менше говорити. Існує безліч речей, які нам невідомі. І мовчання – це не втеча від реальності. Це визнання своєї слабкості. Усвідомлення свого безсилля – це вже сила.

Прийняття ситуації важкої хвороби – раку – є дуже важливим кроком. Необхідно навчитися таким словам, як хвороба, – і вона принесе терпіння, що народжує надію, прийняття, що несе мир, і сміливість, що створює мужність. Ми віримо не в долю, рок, випадок, але у вибір, який допоможе весні змінити зиму, біль перетворити на благословення, бідність – у багатство, позбавлення – у зручність.

Церква шанує людське тіло і не приймає те, що призводить його до тління. Наше втручання в тіло дозволене лише в тому випадку, якщо це необхідне для його лікування. А все, що несе тління, відкидається. І тут немає місця примусу. Втручання в тіло для пересадки органів дозволене як справа священної любові, людинолюбства, братолюбства, як прояв свободи для здійснення жертви і принесення благого дару. Ми можемо допомогти людині, щоб вона жила, але не сприяти тому, щоб вона померла.

У наші дні хвороби особливо сильно турбують людину. Проте хвороба – це не покарання Боже. Рак сьогодні мучить багатьох людей і часто стає причиною психологічних проблем. Страх смерті хворого на рак посилює ситуацію. Лише віра в Бога може допомогти людині терпляче переносити хворобу і не боятися смерті. Лікарі, медперсонал, родичі і пацієнти повинні мати пошану до смерті і її вірне сприйняття. Правильне ставлення хворого до своєї недуги здатне подарувати здоров’я його душі, внаслідок чого смерть розумітиметься не як трагічна подія, але як перехід від скорботи до радості.

Автор: чернець Мойсей Святогорець