Ціна Божої любові

«І побачив Бог усе, що Він створив, і ось, добре воно. І був вечір, і був ранок: день шостий. Так були створені небо і земля і все воїнство їх. І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив. І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх діл Своїх, які Бог чинив і створював» (Бут. 1:31-2:1-3), – ця ідеалістична картина створення світу урвалася гріхопадінням, сумні наслідки якого людство пожинає по нинішній день. І не тільки пожинає, але й постійно, невпинно створює нові прецеденти… Одним словом, людям, кожному з нас, не сидиться в плані розповсюдження гріха.

Хоча, варто зауважити, цю «діяльність» більшість людей в упор не помічає, звинувачуючи в усіх негараздах когось іншого, або щось інше – у залежності від обставин. Проте є ще один аспект, про який чи то не знає, чи просто вдає, що не знає, переважна більшість людей: «Хто дотримується всього закону і зогрішить у чому-небудь одному, той стає винуватим у всьому. Бо Той же, Хто сказав: “Не перелюбствуй”, сказав і: “Не убий”; тому, якщо ти не перелюбствуєш, але уб’єш, то ти також злочинець перед законом» (Як. 2:10,11).

Отже, згідно Слова Божого, Біблії, виходить наступна, вкрай невтішна для кожного з нас ситуація: навіть якщо ми намагатимемося дотримувати якусь одну з Божих заповідей, – до речі, цікаво було б знайти хоча б одну людину, яка б була спроможна здійснити це (багатий юнак лише думав, що виконував, див. Мф. 19:16-26), – це насправді нічим не допоможе нам, адже порушивши іншу Божу заповідь, ми автоматично стаємо порушниками всього Божого Закону. Хоча, про що це? Зазвичай люди згадують про Божі заповіді, коли їм це на користь. Наприклад, деякі батьки дуже полюбляють нагадувати своїм неслухняним дітям (і маленьким, і дорослим) про Заповідь шанування батьків: «Шануй батька твого і матір твою…» (Вих. 20:12). Звичайно, це добре, що батьки нагадують дітям про Закон Божий. От тільки одне питаннячко: а як часто вони згадують про інших 9 Заповідей? Чи згадують взагалі? Або взагалі, чи зможуть їх всі пригадати? Не кажучи про їх виконання.

Так що  слова: «Немає праведного ні одного; немає, хто розумів би; немає‚ хто шукав би Бога; всі ухилилися з путі, негідні всі до одного; нема того, хто чинить добро, нема жодного» (Рим. 3:10-12), – стосуються нас не в меншій мірі, ніж своїх перших адресатів. І добре, якщо б кожен дійсно міг щиро повторити за апостолом Павлом: «Бідна я людина! Хто визволить мене від цього?…» (Рим. 7:24). Бо поставивши таке запитання, кожна б людина рано чи пізно змогла знайти відповідь на нього – це Ісус Христос: «Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5:8).

Про це завжди треба згадувати, коли бачимо зображення хреста чи розп’яття, адже це ціна Божої любові, що заплачена за кожного з нас.

Редакція сайту

Усе по темі: Воздвиження Хреста Господнього


Ваш коментар: