Життя християнина

Милостиня, молитва, піст – по суті, усе життя християнина укладається в ці три поняття, але чітко позначені вони тільки в Євангелії від Матфея, у Нагорній проповіді. Це третій дуже важливий момент.

Епізод, коли Спаситель йде по воді до учнів, є і в Луки, і в Марка, і в Іоанна. Але тільки в Матфея Петро, вийшовши з човна, вирушає до Нього назустріч, йде по воді і починає тонути, бо лякається. Тоді Спаситель простягає йому руку. Ймовірно, у тому і полягає християнський подвиг Петра, що він зумів схопитися за протягнуту руку. Христос простягає руку допомоги кожному з нас, але в нас не виходить схопитися за неї. Цей момент зв’язку між Богом і вірним, що відкривається, коли Ісус йде по воді, міститься тільки в Євангелії від Матфея.

Хотілося б нагадати ще одне місце. Закликаючи учнів, синів Зеведеєвих (Іоанна і Якова), Ісус каже. «І зроблю вас ловцями людей», а в Євангелії від Марка і в багатьох древніх рукописах Євангелія від Матфея, у кодексі Синайському, у сирійському перекладі є ще слово генестай – «і зроблю», і далі конструкція (як англійський complex object) – «щоб ви стали ловцями людей». Він каже: «І зроблю, щоб ви стали ловцями людей».

Іншими словами, Спаситель не робить нас іншими механічно. Він робить так, щоб ми самі стали. Він дає нам сили для цього, а вже станемо чи ні – у нашій владі. Це дуже важливо. Він простягає руку, а схопитися за неї чи ні – у цьому наша вільна воля. Один йде цим шляхом, другий вибирає якийсь свій шлях. Думка про свободу християнина стає дуже помітною, коли не поверхнево читаєш євангельський текст, а глибоко вдивляєшся в кожне слово, у кожну граматичну конструкцію, тому що Бог говорить з нами якимсь абсолютно особливим чином. При цьому Матфей (чи правильніше казати – Євангеліє від Матфея) про чудеса розповідає, як правило, конспективно, ніколи не називаючи імен людей, з якими відбуваються ці чудеса.

Скажімо, про те, що Спаситель воскрешає дочку Іаїра, ми дізнаємося з Євангелія від Марка і з Євангелія від Луки – у Євангелії від Матфея про це хоча і розказано, але ім’я батька дівчинки не згадане.

Про те, що сліпого, зціленого Ісусом від сліпоти, звали Вартимей, ми теж дізнаємося з Євангелія від Марка – в Євангелії від Матфея про це не говориться. Зцілення розслабленого теж викладено в Матфея максимально стисло в порівнянні з тією ж розповіддю в Марка.

Чи епізод, коли Ісус зціляє хлопчика, що страждає на епілепсією. Батько його прибігає, як розказано в Євангелії від Марка, із словами: «Вірую, Господи! Допоможи моєму невірству» (Мк. 9:24). Ця сцена є не лише в Марка і в Луки, але і в Матфея. Але Матфей передає її буквально двома словами, без якихось деталей. Він завжди говорить про чудеса не просто конспективно, але ще якось стискує події.

Ісус приходить в Єрусалим у шосту неділю Великого посту і виганяє торговців з Храму. У Марка підкреслено, що в один день Спаситель приходить в Єрусалим, на другий день повертається і тоді виганяє торговців з Храму. А в Євангелії від Матфея створюється враження, що Спаситель робить це того ж дня, коли прийшов в Єрусалим.

Чи такий приклад. Ісус приходить до безплідної смоковниці і, бачачи, що вона безплідна, проклинає її. У Євангелії від Марка сказано: на другий день, проходячи повз смоковницю, учні побачили, що вона засохнула. У Євангелії ж від Матфея говориться, що смоковниця засохнула відразу. Прокляв – і засохнула. Хоча зрозуміло, що для того, щоб дерево засохнуло, треба хоч якийсь час.

Такий метод Євангелія від Матфея на відміну від Євангелія від Марка. При цьому кожен з цих текстів як би починає звучати в перспективі майбутньої історії Церкви. Скажімо, коли в Євангелії від Марка розповідається про зцілення розслабленого, ми можемо дуже добре уявити, як усе було. Як Ісус прийшов у той будинок, як Його оточили люди, як вони юрбилися біля дверей і було неможливо пройти, як чотири людини «розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений», до ніг Ісусових (Мк. 2:4). Про все це в Марка розказано дуже детально, у Матфея – дуже коротко. Але при цьому як закінчує свою розповідь про зцілення розслабленого Марко? «Всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи ще такого ми не бачили» (Мк. 2:12).

Розповідь про це ж у Луки закінчується так: «І жах охопив усіх, і славили Бога і, сповнені страхом, говорили: преславне бачили ми нині» (Лк. 5:26).

І нарешті, у Матфея: «Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Який дав таку владу людям» (Мф. 9:8).

От цей вираз «Який дав таку владу людям» – тільки в Євангелії від Матфея, тобто історія про це диво розказана в перспективі майбутнього Церкви. Спаситель не лише має владу прощати гріхи і не лише Сам прощає їх, але передає «владу відпускати гріхи» людині, щоб надалі це диво повторювалося знову і знову. Він влаштовує усе так, що може прощати гріхи і через руки тих, кому передана ця влада.

Звідси ми і отримуємо таїнство покаяння, суть якого максимально виражена в тій формулі, яку священик читає, коли накриває єпитрахиллю голову того, хто кається: «Господь і Бог наш Ісус Христос благодаттю і щедротами Свого людинолюбства нехай простить тобі, чадо, усі гріхи твоя, і я, негідний ієрей, владою Його («Який дав таку владу людям». – Г. Ч.), мені даною, прощаю і розрішаю тебе від гріхів твоїх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа».

Не випадково в Євангелії від Марка Ісус зціляє одного сліпого, а в Євангелії від Матфея диво здійснюється знову і знову. Коли ми читаємо одну й ту ж розповідь у Марка, у Матфея, у Луки і бачимо, що в кожному випадку є щось, що суперечить, здавалося б, другому, то слід розуміти, що за цим протиріччям ховається якесь особливе послання.

Ще раз згадаємо такий приклад. Зціляючи тещу Петра, Спаситель піднімає її здоровою з ліжка, і в Євангелії від Матфея сказано, що «вона встала і слугувала Йому», а в Євангелії від Марка – «вона почала слугувати їм». У чому різниця?

У Євангелії від Марка описана ситуація: жінка була хвора, лежала, а щойно зцілилася, встала і почала служити їм – усім людям, які знаходилися в будинку. А в Євангелії від Матфея підкреслюється суть: встала, щоб служити. Кому? – Йому! Значить, Спаситель зціляє нас, щоб ми служили Йому.

Таким чином, Євангеліє від Матфея відповідає на питання, що повинен робити християнин. Служити Йому, Христу! А Євангеліє від Марка відповідає на питання, як це робити, як служити Йому: служачи людям, заради яких Христос прийшов у цей світ.