Про дівочу ініціативу

– Чи може дівчина проявляти ініціативу в пошуку майбутнього чоловіка?

Не до безглуздя, не до того, щоб вішатися на шию одному, другому, третьому. Як правило, навіть у світському сенсі цей заклик не дуже діє. Добре видимий цей пошук швидкого заміжжя: швидше, швидше, швидше вийти за будь-кого заміж! І якщо не за цього, то за другого. І цей пошук дуже відчувається особами протилежної статі.

Напевно, стосовно благочестивого боязкого молодого чоловіка, який сподобався віруючій дівчині, вона може проявити розумну міру ініціативи – подумати про можливу ситуацію, де б вони могли спочатку познайомитися, приміром опинившись поруч у церковній крамниці і розглядаючи книги. І в цьому немає гріха. Але брати все у свої руки і режисирувати власний шлюб навряд чи варто.

– Деякі вважають, що віруючій дівчині користуватися косметикою і змінювати колір волосся з метою посилення чисто жіночої привабливості неприпустиме. Це помилка чи в цьому є якийсь сенс?

Думаю, чим менше косметики, тим краще. Адже не зовнішнім плетінням волосся і не зміною свого вигляду за допомогою рум’ян і помади чи, не дай Бог, якихось оперативних втручань, тієї ж пластики обличчя, слід викликати прихильність до себе серце чоловіка. І якщо він полюбив тебе брюнеткою, то заради чого ставати блондинкою?

А якщо для нього тільки блондинка хороша, то перефарбовуватися в надії, що через років п’ять, коли він до тебе вже звикне, ти ходитимеш з натуральним кольором волосся, – це означає вже із самого початку закладати під фундамент власних стосунків такого роду розчарування. Але дійсно – або він прийме тебе такою, яка ти є, або зовсім не потрібно пов’язувати життя з такою людиною. У рівній мірі це стосується інших зовнішніх прикрас. Природна чистота і ошатність одягу – от вигляд, що найбільш личить для християнки.

Зараз у нас сексуальність або, вірніше, сексапільність, що стала ледь не головною темою телебачення, газет і журналів, вважається мало не як головна людська цінність, особливо серед молодих, у тому числі і певної частині віруючих. На жаль, засоби масової інформації впливають навіть на тих, хто розуміє, що вони керуються абсолютно нехристиянським світоглядом. Вони вселяють нам упевненість, що закоханість – це розпуста і секс. І кажуть, що це природно і тому добре. І хоча ми як християни не згодні з тим, що це добре, але зі знаком рівності погоджуємося. Проте головна неправда такої постановки питання не в оцінці “добре – погане”, а в тому, що стоїть за цим знаком рівності.

Насправді взаємні почуття двох молодих людей протилежної статі, за їх бажання наслідувати закон Божий, допомагають побачити в супутникові образ Божий і полюбити цей образ, яким його наділив Господь. І в цьому немає, і не може бути нічого самого по собі поганого, недоброго і нечистого.

– Які неодмінні чесноти повинен мати обранець, щоб не помилитися у своєму виборі?

Які чесноти? Але люблять не за чесноти. На щастя, найглибша, найзначиміша любов у світі – це любов Бога до людини. Як ми знаємо, Господь прийшов на землю не праведників покликати, а грішників до покаяння, і про одну вівцю, що загубилася, піклується більше, ніж про інших дев’яноста дев’ять благополучних. І в цьому сенсі в любові чоловіка і жінки є відблиск любові Божественної. Полюбити можна всупереч немочі і гріхам людини, раз у ній є щось таке, що відгукнулося у вашій душі, і ви всупереч усьому бачите в ній образ і подобу Божу.

Інша справа – як підходити до вибору жениха і нареченої? Тут є один досить вірний спосіб перевірити себе – подивіться, як він або вона спілкується зі своїми батьками і вирішити: подобається це чи ні. Адже є дуже велика частка вірогідності, що років через п’ятнадцять-двадцять, а то і раніше, твій нинішній обранець буде так само чи дуже схожим чином спілкуватися з тобою.

І якщо ти бачиш, що, не дивлячись на будь-які конфлікти, сварки, образи, у нього є терпіння і любов до своїх батьків, бажання не відгороджуватися від них, що в нього є поблажливість до їх слабостей, то це може бути дуже важливим аргументом при визначенні супутника життя.

А, крім того, треба поглянути і на самих батьків: при виборі нареченої – передусім на її матір, при виборі жениха – на його батька. Якщо мати нареченої не викликає в жениха відторгнення і неприйняття (що не означає неодмінно ніжну любов), то це ще один дуже великий плюс для визначення майбутньої дружини. Мине не так багато років, і вона, як правило, буде дуже схожа на свою матір. Те ж можна сказати і про жениха стосовно його батька. Але, звичайно, усе це зовсім не обов’язкове. Життя не зводиться до такого роду суворих правил. І, проте, той, хто прислухається до цих двох порад, можливо, зуміє уникнути багатьох помилок і проблем.

– Кому треба молитися, щоб зустріти гідного супутника життя?

Саме по собі прагнення вимолити, а не просто знайти майбутнього чоловіка (дружину) – дуже правильне. Дійсно, церковний досвід свідчить, що добрий супутник життя саме вимолюється, а не відшукується в місцях дозвілля, за шлюбними оголошеннями чи навіть завдяки стриманому розгляду молодих людей, які стоять разом з вами на богослужінні. Треба молитися, і Господь все влаштує. І тут важливо зрозуміти не стільки, кому молитися, скільки, як молитися.

Адже попросити про допомогу в цій життєво важливій справі ви можете і Самого Спасителя, і Божу Матір, і того святого, ім’я якого ви носите, і тих святих, які явили приклад християнський шлюбу. Ви можете помолитися і тим святим, до яких найбільш розташоване ваше серце. Але важливо, по-перше, молитися з певним зусиллям, тобто не просто один раз сказати: “Святі Божі угодники, пошліть мені доброго чоловіка!” – і забути про це, а понести цю молитву як працю впродовж певного часу, усвідомлюючи для себе життєво важливим і пріоритетним те, що ви серйозно і відповідально просите в Бога чи в Його угодників. По-друге, треба молитися з вірою, що це прохання Господь чує і що молитва наша не “про всяк випадок”, оскільки паралельно ми докладаємо багато організаційних зусиль, щоб цю проблему розв’язати. І якщо ми в системі наших внутрішніх пріоритетів не відсовуємо цю молитву на дев’яте чи десяте місце, то тоді, швидше за все, вона буде почута і виконана. І Бог пошле доброго і віруючого супутника життя.