Введення Богородиці в храм: Про приниження жінки в Церкві

“У християнстві жінка – людина другого сорту” – цей розхожий міф не втомлюються цитувати невіруючі борці за справедливість у Церкві. З таким співрозмовником нещодавно поспілкувався і священик Сергій Круглов. Що можна заперечити на подібні заяви?

Про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці ми всі добре знаємо. Про нього написано багато, від згадок у древніх апокрифах «Протоєвангеліє Якова» і «Євангеліє Псевдо-Матфея» до чудових тлумачень святих подвижників, літургійних текстів і оповідань у дитячих православних книжках.

Мені ж довелося торкнутися цієї події в розмові, що відбулася днями з однією знайомою, – з тих людей, які багато читають попсових видань про «таємниці Всесвіту» і «духовне», «усе знають» про Церкву, не переступаючи її порогу, і люблять при нагоді посперечатися зі священиком.

– Я християнка. Так-так. І Бог мені завжди допомагає. У Церкву не ходжу, мені посередники не потрібні. Адже погодьтеся, за всіма цими святами, обрядами і традиціями криється головне: ваша Церква – феодальний інститут, який потрібно вже скасувати або реформувати, який заснований на пригніченні свободи особистості.

– Це якої ж особистості?

– Та будь-якої! Наприклад, на приниженні жінки.

– Ясно. Напевно, вам хтось у храмі нагрубив, що ви без хусточки прийшли чи в джинсах? І ще ви читали, що був такий собор, на якому міркували, чи є в жінки душа.

– А ви звідки знаєте?

– Це розхожі речі в розмовах про Церкву, частина стандартного, так би мовити, супового набору сучасного обивателя.

Ні, хамство, звичайно – це неподобство, будь воно в храмі або хоч де. І проблем у взаєминах людей усередині Церкви дійсно вистачає. Але скажу, не у виправдання хамів, а просто щоб уточнити: адже Церква – не закритий заповідник, вона не лише містичне Тіло Христове, але ще і частина суспільства.

У храмах моляться ті ж люди, які їздять автобусом або стоять у чергах, і проблеми церковного побуту – не специфічно церковні, це загальні наші проблеми. Якщо вам нагрубив кондуктор в автобусі або медсестра в поліклініці, адже це не означає, що поліклініки потрібно скасувати, або що автобус потрібно так реформувати, щоб їздив без мотора і коліс?

Що ж до «приниження жінки в Церкви» і «обмеження свободи». От скоро свято Введення Богородиці в храм. Знаєте про нього?

– Ну так, читала. Діві Марії було три роки, її батьки привели в храм, щоб вона там виховувалася до повноліття, і вона дивовижною силою зійшла високими сходами, а зустрів її юдейський священик.

– Так. І суть цього свята вражаюча: це одне зі свят свободи, і в центрі його – якраз представниця жіночої статі, Діва Марія.

Сам Бог порушує такі, здавалося б, непорушні Свої закони: нікому не відома дівчина, істота в стародавньому світі, загалом, безправна, стає Матір’ю Сина Божого і нашого Спасителя! Через неї – людиною з плоті і крові стає Сам Бог, Якого потім розіпнуть на хресті як жалюгідного раба і злочинця! А ще потім – буде воскресіння, і першими про нього сповістять світу знову ж таки жінки.

За земними мірками, усе це пахне скандалом і непорядком – але з Божого погляду, усе правильно: заради любові до нас Він – ні, не відміняє закони, але виявляє їх істинну суть як Законодавець, і приносить свободу тим, хто раніше жив у рабстві в тлінні, смерті і гріха.

Як може принижувати жінку Церква, яка шанує Пречисту Діву і Богородицю!.. Прийдіть у храм на службу у свято Введення – і самі побачите: храм повний жінок. Не їх попи-феодали туди пригнали, змусивши хусточки надіти. Вони прийшли, ведені вірою, вже в кого якої міри і сили вона є, і любов’ю до Христа і Його Пречистої Матері. І жінки в православних храмах не лише стоять і моляться, і не лише свічники чистять. Вони і вчать дітей у Недільних школах, і богословські книги пишуть, і в усьому священикам допомагають, і здійснюють масу важливих і потрібних справ.

Взагалі, жінок у храмах більше, ніж чоловіків, не лише тому, що чоловіків, на жаль, у наші дні взагалі стає менше, вони нерідко то помирають у зрілому віці, то спиваються… Але ще з однієї важливої причини, яка була у всі часи християнства: жінці Бог зрозуміліший… Не розумом тільки, але і серцем, суттю своєю.

Їй кров’ю зрозуміло про сім’ю, про дітей, яких потрібно в муках народити, випестувати і уберегти від зла, якого багато в цьому світі. Жінці природно близька Божа Мати, яка відпустила з рук Свого Сина, щоб потім стояти біля хреста і бачити, як Він гине заради всіх нас. Жінці зрозумілий і Бог, Який для нас, – Отець, а ми – Його блудні, неслухняні, стражденні і страшенно улюблені діти.

…Чи прийде на службу після нашої розмови моя співрозмовниця – не знаю. Не було в мене ніякої особливої мети притягнути її в Церкву, захоче – прийде, невільник, як відомо, не молільник. А ми з вами – точно прийдемо.

Автор: священик Сергій Круглов

Усе по темі: Введення в храм Пресвятої Богородиці