Стрітення і вдячне зітхання втоми

– Я люблю свято Стрітення. Тільки воно трохи сумне.

– Чому?

– Ну, бо я вже стара. А це – свято зустрічі старого з новим, свято літніх людей і дітей, найбезпорадніших і найслабкіших у світі. Недаремно і в приказці ми – поруч: «старий та малий». Я так сильно це відчуваю, коли молодшого онука на руках тримаю, йому лише три місяці тільки. І повторюю про себе: «Нині відпускаєш».

У події Стрітення і справді чутні два мотиви: старість світу і надія на нове, очікування – і виконання нового. Пречиста Діва і Йосиф принесли Немовля в храм на сороковий день після народження, цей звичай був колись встановлений на спогад про позбавлення Ізраїлю з єгипетського полону. Неймовірні обіцяння Бога Мойсеєві, драматичні події в Єгипті, морські води, що розступилися перед народом, роки поневірянь, вичерпання і відновлення віри, Бог-Путівник і манна, радість вступу в Ханаан, отримання батьківщини в землі обітованій, зміна поколінь Ізраїлю, договір і кров, закон і пророки, пристрасна скарга Іова, плач Єремії, космічні прозріння Єзекиїля, розради Псалмів, скепсис Екклезіаста – усе, усе вже було, і усе вже – позаду.

Старий світ дожив, дійшов до терміну, передбаченого ангелом, і прийняв на свої руки Нове, довгождане – а старцю прийшла пора відійти убік, упокоїтися. Вдячним полегшенням, зітханням втоми, яке важко приховати, сповнені натхненні слова Симеона Богоприїмця до Владики, що відпускає нарешті з миром Свого служителя, що вірно зберігав багато років сокровенну надію Ізраїлю.

Багато хто звертав увагу на те, як смішно і таємничо виглядає немовля, що лежить або сидить на ручках, так серйозно і царствено поглядає воно на навколишній світ, так природно і без сумнівів приймає ці руки як опору. Нову, принесену Христом у світ та іконографічно наочно явлену в образах Різдва і Стрітення, нову звістку про Царство Боже, можна в чомусь назвати дитячим месіджем. Саме в новозавітний час, що триває і досі, стало можливим говорити про дітей не про просто як поки що «недодорослих», а саме як про дітей, про особливий стан дитинства, про дитячий погляд на світ, про права дітей, про дитячий зріз цивілізації.

Нову дитячу звістку Христову про неодмінну умову входження в Царство Боже, принесену у світ, знаємо ми усі, Він Сам озвучив її, сказавши дорослим: «Будьте як діти». Що ж це означає? Будьте безгрішні, як діти, інакше не увійдете до Царства? Але хіба діти – безгрішні? Із цього приводу не слід спокушатися: кожен з нас народжується в пропащий світ, тяжкість гріха і смерті – випробовує кожен. Діти бувають і вередливими, і відсталими, і ласолюбними, і жорстокими; хто сам виховував дітей – знає це на власному досвіді.

Не безгрішністю і особливою чистотою (яка начебто є в дитинстві, але так швидко втрачається з кожним днем дорослішання) відрізняються діти від дорослих. Зовсім іншим: якою б не була дитина, вона не може жити – одна. Вона не може без тих самих «наручки». Дорослішаючи, нарощуючи з кожним разом під ударами життя хітин самозвеличення, людина привчається до незалежності, до нікомунепотрібності, привчається – до нелюбові, натягуючи на неї маску «дорослості», так часто плутаючи (і навіть – цілком щиро) цю нікомунепотрібність – зі свободою.

Немовля Христос, Бог, що прийшов у світ, – це теж свого роду Пітер Пен, вічна дитина, багатьма з нас улюблений, що зберіг дитячу жвавість і енергію, здатність гостро, первозданно відчувати, не розчаруватися в казці і зберегти віру і надію, але при цьому не розучився жертовно любити, відкинув дитяче самозвеличення і незалежність. Людина не може без Бога, як немовля не може бути самостійним – у цьому ще одне важливе послання події Стрітення.

Старозавітна людина теж знала це, але, щоб утвердити і закріпити знання, щоб дати його усім бажаючим врятуватися у всі часи і епохи, Богові необхідно було самому стати людиною, необхідно було самому покірливо лежати «на ручках», стати пов’язаним безумовною дитячою любов’ю – аж до хреста і Воскресіння.

Стрітення – дійсно зустріч. Така зустріч, яка віднині і назавжди заперечує розставання і самотність.

Автор: священик Сергій Круглов

Усе по темі: Стрітення Господнє