Власні і чужі «колоди»

«Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого» (Мф. 7:5), – це Христове попередження відоме багато кому, проте мало хто відносить його на свою адресу. А даремно, бо в кожного з нас чимало власних «колод», і хочемо ми цього, чи ні, але час від часу все рівно намагаємося витягнути чужу «скалку».

Але це ще не все, бо навіть, коли ми з Божою допомогою позбулися ненависної «колоди», немає жодної гарантії, що ми не набудемо її знову – так вже повелося, що в багатьох хвороб є рецидиви, – і цей же принцип, на превеликий жаль, має місце і в духовному світі: «Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить місцями безводними, шукаючи спокою, і, не знаходячи, каже: повернусь у дім свій, звідки вийшов; і, прийшовши, знаходить його виметеним і прибраним. Тоді йде і бере з собою інших сім духів, ще лютіших за себе, і, увійшовши, живуть там, – і буває для людини тієї останнє гіршим за перше» (Лк. 11:24-26).

Звісно, це Христове попередження стосується людей, які легковажно ставляться до гріха та його наслідків, але, якщо бути відвертими, хіба всі вірні постійно пильнують і дотримуються Божий заповідей? – На жаль, ні. Тому краще послуговуватися в житті наступним біблійним принципом: «Тому, хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти» (1Кор. 10:12), і не бути занадто впевненим у власних силах. Краще на власні сили взагалі не покладатися: «Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас» (1Пет. 5:7), – проте дотримувати цей біблійний принцип так же складно, як і не грішити.

Взагалі багато вірних якось забувають про гріх, якщо точніше – власний гріх. Ні, звичайно, вони пам’ятають, що вони грішники, проте це часто промовляється більше за звичкою, ніж як сумна констатація факту. Через це якось забуваються власні «колоди»: і наявні, і колишні, і залишається місце для чужого гріха, який вірні власне і покликані викривати: «Ніхто, засвітивши світильник, не покриває його посудиною або не ставить під ліжко, а ставить на свічник, щоб ті, що входять, бачили світло» (Лк. 8:16). А вірні, якщо вони дійсно хочуть бути Христовими послідовниками, мають бути такими «світильниками» (див. Мф. 5:14).

Але викриваючи всі вади і недоліки світу цього і певних людей зокрема, ми в жодному випадку не повинні забувати, що ми теж є частиною світу цього, і, так чи інакше, є боржниками перед Господом. У такому випадку ми будемо більш поблажливими до грішників (але в жодному разі не до гріха!), і наше викриття швидше досягатиме їхніх сердець, щоб з часом приносити «плід один у тридцять, другий в шістдесят, інший в стократ» (Мк. 4:20). Принаймні, у це дуже хочеться вірити.

Редакція сайту


Ваш коментар: