Знайти відповіді

В одному із своїх послань апостол Павло вказав, що «всі шукають свого, а не того, що угодно Ісусу Христу» (Флп. 2:21), маючи на увазі, що переважна більшість людей переймається власними справами, проте мало цікавиться Божою волею, вже не кажучи, щоб виконувати її.

Але в чому саме полягає воля Божа? – Передусім вона міститься у святих Божих заповідях, які коротко можна сформулювати таким чином: «Як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного» (Ін. 13:34), – саме такими словами напучував Своїх учнів Господь під час Тайної вечері, додавши: «З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:35). І це не дивно, адже з Біблії нам відомо, що «Бог є любов» (1Ін. 4:8).

Світу це не цікаво, він надто зайнятий «більш важливими» справами догоджання власній похоті, проте попри цей сумний факт завжди знаходяться люди, для яких Божа воля – це не порожній звук чи привид для благочестивих роздумів, не підкріплених жодними справами, а є сенсом життя. Такі люди, зазвичай, малопомітні в цьому світі, «небагато серед них мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних» (1Кор. 1:26), проте вони, за словом Христовим, складають сутність цього світу, є «сіллю землі» (див. Мф. 5:13), яка береже цей світ від остаточного «псування». Самим своїм існуванням вони не дають світові цьому остаточно перетворитися на пекло.

Звісно, це не їх особиста заслуга, а дія виключно благодаті Божої, проте Богові так було угодно, щоб діяти саме через цих людей. Людей, які свого часу ствердно відповіли на Божий поклик. На кшталт дівчини на ім’я Марія з маленького галилейського селища Назарет, яка свого часу відповіла: «Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм» (Лк. 1:38). Отже, деколи, щоб змінити не тільки власну долю, але і долю всього людства, достатньо лише сказати «Так» Господові.

Проте твердження, що такі люди самим своїм існуванням не дають світові остаточно перетворитися на пекло є, на щастя, не повним. Через постаті цих людей, їх особистий приклад Господь трохи відкриває світу цьому – світ потойбічний, те, що очікує на людей, які коряться Божому слову та чинять Його волю. Те, що відоме нам з Біблії як Царство Боже.

«Не прийде Царство Боже помітно, і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:20,21), – зміни, завдяки яким певна людина передає світу Боже послання, можливо, не такі дивовижні, запаморочливі, неординарні до яких так ласий цей світ. Проте ці зміни справжні і, найголовніше, реально преображають у кращий бік світ і людей у ньому.

Дехто може задатися питанням: а навіщо все це? Навіщо намагатися зробити цей світ кращим? А якщо і так, чому саме я повинен цим займатися? Як не дивно, такі думки відвідують багатьох людей, проте і відповідей на ці запитання вони особливо не шукають. А якщо не шукають, то, відповідно, і не знаходять (див. Мф. 7:7). Втім, це їх особиста справа, як і проблема.

«У світі був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. До своїх прийшов, і свої Його не прийняли. А тим, які прийняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути, які не від крови, не від похоті плотської, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися» (Ін. 1:10-13), – ці ж євангельські слова адресовані тим людям, які знайшли відповіді на згадані запитання, а також Того, Хто здатен через них явити світу Царство Боже.

Редакція сайту