СПОВІДЬ ДОПОМАГАЄ ВИЙТИ З ГРІХА

Святий Филип Нері розповідає про одного молодця, який за всяку ціну постановив залишити свої накладні гріхи нечистоти, які визнав на сповіді. Святий вислухав сповідь ласкаво та, бачачи його сильну волю поправитися, дав йому розрішення іменем Ісуса Христа і сказав, щоб ішов спокійно, коли б, однак, знову згрішив, щоб відразу прийшов висповідатися. Наступного дня хлопець знову прийшов до стіп святого Филипа Нері.

– Отче, диявол був сильніший від мене, я знову вчинив той самий гріх.

– Чи жалуєш за нього?

– Так, отче.

– Отже, добре, я даю тобі розрішення, йди спокійно.

Але після того він падає другий раз; по третьому, четвертому, п’ятому упадку з’являється він знову до стіп Святого та визнає ті самі упадки. Це повторювалося 12 чи 13 разів у довших чи коротших відступах часу, аж поки, запанувавши над своїми блудами, він став такий чистий і невинний, що святий Филип прийняв його до своїх синів, між якими той відзначався ревним апостольством. Так-то сповідь, постійно повторювана, сильніша від диявола і поборює найсильніші спокуси нечистоти.

  • Одного дня прийшов до святого Івана Боско священик – парох визначної парохії з Монферато. Він клякнув перед Святим та, цілуючи його руку, почав плакати. Святий підняв його з любов’ю і запитав, яку журбу має.

«Я вирішив покинути мою парохію, бо не можу її морально піднести, на мої труди відповідають мені все з якнайбільшою байдужістю і холодом. Багато богохулять, вживають непристойні слова, зневажають святочні дні; там панують злі звичаї, бали, згіршення. Порадь-но мені, що маю робити?»

– Як давно це діється?

– Вже багато років. І все йде до гіршого.

– Чи ти молився та просив інших про молитву?

– Так, я молився, чинив обітниці, але все надаремно.

– Чи йдуть до церкви і приступають до святих Тайн?

– Так, йдуть до церкви і приступають до св. Тайн, а пізніше…

– Чи добре сповідаються?

– Ах, це є, власне, моя найбільша журба.

– Отже, добре. Зроби так: вертайся спокійно додому і відтепер на майбутнє проповідуй тільки про вартість сповіді та велику вагу доброї сповіді.

Ревний священик послухав поради. Через три роки, стрінувши дона Боско на станції в Асті в почекальні, знову клякнув перед ним на коліна та, багато разів цілуючи руку з вдячністю, сказав: «Я послухав поради, і моя парохія раптово перемінилася, я щоразу маю причину для нових невимовних радостей».

Дон Боско був сповнений Божим духом, знавець світу та людських сердець. І так само, як Филип Нері, – гарячий прихильник частої сповіді. Якщо сьогодні не практикується сповідь так, як це належало б, то тільки через незнання її важливості.

  • Сповідь – це не тільки найкращі ліки, але також і чудесна таємниця, яка сама може піднести цілий світ і спрямувати до побожного життя.

ІНШІ НАСЛІДКИ СПОВІДІ

Сповідь не тільки прощає гріхи і вічну кару, але також завжди прощає, у цілому або частково, кару дочасну, яку належало б відпокутувати.

  • Один взірцевий монах раптово помер. Перед тим він жив довго на світі як світська людина, тож браття боялися за його душу.

Ігумен розпорядився, щоб за нього молитися і правити багато Служб Божих.

По кількох днях він з’явився одному монахові і сказав: «Брате Бернарде, перекажи отцеві, що вже досить, про решту вже постарався я сам ще за життя, проливаючи часто багато сліз у стіп сповідника».

Гідне уваги те, що читаємо про одного новика-ченця. Раз уночі він заснув коло вівтаря. Під час сну почув голос, який йому говорив: «Іди і наново обголи свою голову жалем твого серця». Молодий монах збудився і, роздумуючи той сон, подумав, що Господь тим способом вказує йому на сповідь. Побіг, отже, швидко до св. Домініка і з великим жалем визнав усі свої провини. Потім знову ліг спати, і оце серед глибокого сну бачить ангела, який сходить із неба і в одній руці несе білесенький одяг, а в другій – прекрасну золототкану самоцвітами корону. Ангел убрав новика в той одяг, а на голову поклав прекрасну корону.

Отже, ми маємо любити не тільки власну душу, але також і душі наших ближніх, заохочуючи їх до частої і щирої сповіді. А Ісус винагородить нас за це в цьому і в потойбічному житті.

ЯК ЧАСТО СПОВІДАТИСЯ?

Святий Франц Сальський писав: «Сповідатися буду щодругий, а найрідше щотретій день».

  • Святий Вікентій від Павла сповідався два рази на тиждень. Святий Филип Нері – щодругий день і хотів, щоб так часто сповідалися і його монахи. Св. Вікентій Феррер, св. Карло Боромей, св. Йосафат Кунцевич, св. Луїс Бельтран, св. Андрій Авеліно та багато інших сповідалися щодня.
  • Невтомний апостол Італії св. Леонард з Порту Маврикія сповідався щоденно, а як скінчив 40 літ життя, вирішив сповідатися два рази на день, як сам про це пише в нормах свого життя: «Від сьогодні буду сповідатися два рази на день, щоб до Престолу зближатися в якнайбільшій чистоті, та, щоб допустити більше ласки. Я думаю, що через одну сповідь доступлю більше ласки, ніж через багато інших добрих справ, якими би вони не були».
  • Святий Амвросій проповідував: «Якби я навіть спав, то будіть мене, коли хочете сповідатися».
  • Святий Франц Сальський перервав пильну подорож, аби висповідати бідного старого.
  • Те саме треба сказати про Блаженного Севастіяна, Вальфре, св. Йосифа Кафасо, св. Івана Боско – вони сповідали цілими ночами, а також по шпиталях і в’язницях.
  • Св. Франц Сальський каже, що кожне розрішення – це наче нове сонце, яке появляється на темному небосхилі нашого сумління.
  • Для християнського життя треба сповідатися тільки так, щоби уникнути смертельного гріха, бо ж він убиває душу, яка перестає бути донькою і наслідницею Ісуса Христа.
  • Для побожного життя треба сповідатися бодай раз у місяць. Кажу, бодай раз у місяць, але краще частіше, бо важко воно говорити про щиру побожність у разі легковаження таким значним засобом освячення, яким є сповідь.

Нарешті, для душ, які прагнуть до тісної злуки з Богом, необхідна тижнева сповідь, бо вона є не тільки ліком, але також засобом зміцнення, який треба приймати, аби осягнути позитивні наслідки.

  • Єпископ де Сегур оповідає про хлопчину, який поклявся Ісусові не йти спати в стані гріха. Одного дня хлопчина, на нещастя, вчинив гріх і хотів виконати своє приречення. Хоча була ніч і погана погода, а церква далеко, він набрав відваги, вийшов з дому, висповідався та дуже задоволений вернувся, дякуючи сердечно Господеві за довершену справу. Щасливий пішов спати. Добрий хлопчина засинає відразу, і сняться йому прекрасні ангели, добрий Ісус і Пречиста Діва Марія, чує він чудові небесні мелодії та летить через безмежні простори раю.

<< ГРІХ НЕЧИСТОТИ

ПРИКЛАДИ СПОВІДЕЙ >>