Чому замовчують про розлучення?

Про це не дуже прийнято говорити, а якщо і згадують, то намагаються не з’ясовувати причин, що примушують людей розірвати свій шлюб. Але чому? Чому суспільство не намагається з’ясувати причин, що буквально руйнують його, адже воно, це суспільство складається передусім саме з сімей, чому не намагається попередити ці причини, уникнути їх у майбутньому?

Для цього феномену замовчування можна знайти кілька пояснень. Передусім, люди не полюбляють говорити про неприємні речі, які стосуються особисто їх, мало хто полюбляє зізнаватися у власних невдачах: а невдачею можна вважати і саме розлучення, або ж невдалий шлюб, який став причиною цього розлучення. По-друге, зростаюча кількість розлучень більш ніж переконливо свідчить, що з нашим суспільством щось не так. А такий стан речей мало кому подобається і тому про це теж ніхто не хоче згадувати, і тим більше копирсатися в цьому, щоб з’ясувати його причини. А по-третє, люди, принаймні частина з них, підсвідомо відчувають, що причини масових розлучень криються навіть не в самому суспільстві (колективна провина), а в них самих (особиста провина). А особисту провину мало хто намагається на себе брати.

Звісно, можна було далі відшукувати причини явища масових розлучень, що буквально уразили наше суспільство, проте, як на нашу думку, достатньо і цих трьох, бо як сказано в Біблії: «При багатослів’ї не минути гріха» (Пр. 10:19), і, напевно, у надмірному пошукові причин масових розлучень – теж. Тут, за логікою, треба запропонувати кілька шляхів вирішення проблеми «епідемії» розлучень, що, власне, і робимо. А зробимо це наступним чином: виявивши кілька характерних помилок, яких припускаються молодята.

Надмірні очікування, які часто формуються завдяки телебаченню з його різноманітними розважальними шоу та мелодрамам, які показують сімейне життя не як акт самозречення заради спільного блага, а як засіб для вирішення численних власних проблем. А коли бажане далеко або ж зовсім не збігається з дійсністю… тому не треба дивуватися чому так багато руйнується шлюбів ще в першій рік свого існування.

Гроші і все, що з ними пов’язане. Ніхто не каже, що гроші не потрібні, проте шлюб має переважати гроші, а не навпаки. За біблійною аналогією: «Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні» (Мф. 6:24), – не можна жити виключно заради заробляння грошей, бо інакше шлюбу рано чи пізно настане кінець. Гроші мають бути засобом, а не сенсом життя. Звісно, що є пари, яких об’єднує саме жага заробляння грошей, проте, дивлячись на них, ви могли б назвати їх щасливим подружжям?

Розлучення стало звичним явищем. Між іншим, досить суттєва причина, адже буквально 50 років тому розлучення було нечуваною річчю, а тепер – це цілком буденне явище. І доки люди так ставляться до розлучення, а разом з ним, і до шлюбу як до чогось буденного і цілком тимчасового, у нас буде і далі зберігатись високий відсоток розлучень.

Звісно, хтось зможе звернути увагу на різноманітні життєві негаразди, що руйнують шлюб, проте, як не парадоксально, саме усілякі негаразди зміцніють його. Про це свідчить історія наших предків, яких доля балувала значно менше за нас, проте чомусь вони змогли зберегти власні шлюби, на відміну від багатьох наших сучасників.

Редакція сайту


Ваш коментар: