Заблукалий син

Блудний син, Панов Ігор

«І пішов, пристав до одного з жителів тієї країни; а той послав його на свої поля пасти свиней. І він радий був насититися стручками, які їли свині, але ніхто не давав йому. Опам’ятавшись…» (Лк. 15:15-17), – у цьому наведеному євангельському уривку саме слово «опам’ятавшись» варто вважати ключовим, найголовнішим. Решту ж слід вважати вступом, необхідним для того, щоб зрозуміти всю глибину падіння блудного сина.

Хоча блудним цього юнака можна було вважати до моменту, коли він розтринькав весь батьківський спадок, після свого банкрутства юнак втратив можливість блудити і перейшов у, так би мовити, розряд, ранг заблукалих, розчарованих людей. Ясна річ, щоб збагнути, що далі доведеться жити в іншому, новому ранзі, згідно нового соціального статусу, юнакові знадобився певний час. Відразу таке мало хто може збагнути.

Звідки така переконаність? – За останні дві тисячі років, що минули з тих часів, коли ця притча, а точніше цілком реальна житейська історія, вперше прозвучала з вуст Спасителя, у людському єстві мало що змінилося: гроші розбещують людину, особливо ті гроші, на здобуття яких людина не витрачала надміру зусиль, не відчула їх справжню ціну. А якщо не відчула їх ціну, то часто марнує ці гроші без жодного ліку, вважаючи, що таке «свято» життя триватиме вічно… Як же помиляються такі люди, адже кінець цьому життю настає як правило несподівано і зазвичай дуже часто не в найкращій момент, саме коли гроші виявляються вкрай необхідними… Чи може людина просто звикає до такого розгульного, безвідповідального стилю життя, що його раптове (чи не дуже раптове) припинення вона сприймає так болісно? Хтозна, цим нещасним від цього не стає легше…

Не легше було і блудному, а тепер вже заблукалому, синові. Заблукалому не тільки в сенсі, що він покинув батьківський дім і подався світ за очі, але і в сенсі, що втратив орієнтири в житті: адже гроші не можуть бути справжнім орієнтиром, особливо тоді, коли зникають… У випадку розгубленого сина зникли не тільки гроші, але й друзі: як виявилося, вони любили не юнака, а його гроші, те, що можна було за них купити.

Проте не треба вважати, що тільки гроші можуть привертати до нас інших людей – це можуть бути інші матеріальні цінності, або ж і не зовсім матеріальні, як наприклад, досвід, знання, навіть почуття гумору (якщо з грошами не все гаразд). Звичайно, деяких людей може привертати і наші моральні переконання, духовні плоди або ж якийсь духовний досвід… якщо він, звісно, є. А якщо всього цього немає, то не варто нарікати, чому люди не цінують нас як особистість.

Хоча можливий інший варіант виходу із ситуації неприйняття оточенням – змінити це оточення. Що власне і вийшло із заблукалим сином, втім, без на те його згоди. Хоча кого має цікавити наша думка? Особливо, коли ми змінюємо її кілька разів на день… Нове оточення, втім, у заблукалого сина, було не вельми: корито і свині, які не давали йому добратися до нього, щоб скористатися його вмістом. Якби ж син зміг «насититися стручками», то він, напевно, не так скоро пригадав батьківський дім, а так довелося пригадувати кому він потрібен у цьому світі.

Загалом, люди до багато чого призвичаюються: і на подив оточення, і на власний подив також. Стосується це речей, якщо поглянути на них зі світської точки зору: і добрих, і поганих. Що думає стосовно цього Господь – це мало кого цікавить, принаймні поки сам не опинишся біля власного «свинячого корита» і навіть не зможеш скористатися тими крихтами, що містяться в ньому. Якби ж то можна було добратися до тих «стручків», багатьом і цього було достатньо. Тому Господь і допускає усілякі прикрості на нашому життєвому терені, щоб ми бодай у такому скрутному становищі пригадали, що окрім цього «корита», цього недосяжного «їдла» є інший світ, де на кожного з нас очікує Небесний Отець, Який готовий простити всі наші гріхи, дати «перстень на руку» (Лк. 15:22), тобто визнати Своїм улюбленим дитям, та влаштувати на нашу честь справжній бенкет! Погодьтесь, це набагато краще, ніж марнувати свій час біля цього вже багатьом звичного «свинячого корита».

Автор: Михайло Лукін (з циклу: “Наслідуючи біблійні приклади“)

Усе по темі: Неділя про блудного сина