Неприємна несподіванка

Певно, багатьох людей на Страшному суді неприємно здивує, окрім самого факту їх перебування на ньому (адже багато хто вважає цей суд лише вигадкою), те, що для того щоб потрапити до небесних вічних осель, мало «не грішити», необхідно творити діла милосердя стосовно своїх ближніх. І перш, ніж добратися до справ милосердя і з’ясування, хто є моїм ближнім, варто подумати над тим, що люди зазвичай вкладають у саме поняття гріх.

Грецькою це поняття передається словом αμαρτία (гамартіа), яке має наступні значення: гріх, злочин, провинність, проступок, гріховність. Проте, щоб зрозуміти сенс, який вкладається в слово αμαρτία, треба зазначити, що спочатку воно мало на увазі промах зі стрільби з лука, і дослівно його можна було перекласти «як промахнутися повз ціль». І саме таке значення як найкраще ілюструє поняття гріха.

Людина грішить, коли не виконує волю Божу, яка міститься в прямих наказах (Заповідях) Божих або ж у загальному в біблійних принципах (як би «промахується» повз них). Саме через гріх, переступ Божої заповіді не їсти плодів «з дерева знання добра й зла» (Бут. 2:17) людина стала смертною, принісши в світ біль і страждання, зруйнувавши Божий задум стосовно світу та місця людини в ньому.

Певно, таке поняття сильно відрізняється від поняття гріха, яке вкладають у нього пересічні обивателі: зазвичай гріх стосується статевої сфери і речей, які начебто ті самі обивателі не коять: «не вбивають», «не крадуть» і т.п. Тобто, речей, як на їх думку, не суттєвих. Але не даремно «не вбивають» і «не крадуть» узяті в лапки, адже Біблія значно ширше тлумачить переступ шостої і восьмої заповідей, вже не кажучи про те, що цих заповідей загалом міститься в Законі Божому аж десять, і вісім з них люди якось намагаються оминати.

Загалом, щойно написане звучить сильно спрощено, але що тут поробиш, якщо більшість людей так недбало ставиться до написаного в Біблії, до виконання волі Божої в їхньому власному житті, що не сприймає найочевидніших речей. Тому і доводиться спрощувати речі, які взагалі не варто спрощувати. Втім, це певно мало кому допоможе, адже недаремно Господь за багато століть до нашої появи на світ устами пророка попереджав: «Слухом почуєте – і не зрозумієте, і очима будете дивитися – і не побачите. Бо огрубіло серце народу цього, і вухами насилу чують, і очі свої зімкнули, нехай не побачать очима, і не почують вухами, і не зрозуміють серцем, і не навернуться, щоб Я зцілив їх» (Іс. 6:9,10).

Якщо ж люди не можуть збагнути того просто факту, що «немає праведного ні одного» (Рим. 3:10), що «всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Рим. 3:23), що про гріх не варто говорити в іронічному тоні, що гріх руйнує людину, вбиває її (і не тільки алко- чи наркозалежних), що гріх перешкоджає людям особисто познати благого Творця, тому вони не можуть відкрити більш складних, глибоких речей. Як, наприклад, те, що гріхом є не тільки скоєння зла, але і не творення добра: «Хто знає, як добро робити, і не робить, тому гріх» (Як. 4:17), і що скоєний нами гріх у першу чергу шкодить власне нам, а не нашим ближнім, і що ближні – це люди, які перебувають поруч з нами в даний відрізок часу, а не тільки ті, хто особисто до вподоби нам; і що добро, яке ми робимо ближнім і близьким, може насправді добром не бути (про це люди пересвідчуються згодом).

Загалом, про подібне можна говорити, писати, переконувати людей безліч часу, але від того не буде багато користі, якщо люди самі не захочуть це для себе відкрити. А цього багато хто не хоче робити, адже подібний підхід до власного життя вимагає чималих зусиль з виправлення особисто себе, узгодження своїх вчинків, намірів, навіть думок з благою волею Божою. Куди як легше жити «як всі», вважати себе цілком «нормальною людиною», і як наслідок, бути неприємно здивованим на Остаточному Божому суді, який для таких нещасних дійсно виявиться Страшним.

Автор: Михайло Лукін (з циклу: “Наслідуючи біблійні приклади“)

Усе по темі: Неділя про Страшний суд