День вісімнадцятий

«Потім питають Його фарисеї і книжники: чому ученики Твої не роблять за переданням предків, а їдять хліб немитими руками? Він сказав їм у відповідь: добре пророкував Ісая про вас, лицемірів, як і написано: люди ці шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене. Марно ж шанують Мене, навчаючи вчень, заповідей людських. Бо ви, залишивши заповідь Божу, дотримуєтесь передання людського, обмиваєте чаші і кухлі і робите багато іншого, до цього подібного. І сказав їм: чи добре, що відкидаєте заповідь Божу, щоб дотримуватися свого передання? Бо Мойсей сказав: шануй батька свого і матір свою; і: хто лихословить на батька або матір, нехай смертю помре. А ви кажете: якщо скаже людина батькові чи матері: “корван”, тобто дар Богові те, чим би ти скористався від мене,  то вже дозволено нічого не робити для батька свого або матері своєї. Переступаєте слово Боже переданням вашим, яке ви ж і установили; і робите багато чого, до цього подібного. І, покликавши весь народ, говорив йому: слухайте Мене всі і розумійте: нічого нема поза людиною, що входило б у неї і оскверняло її; але те, що виходить з неї, – те й оскверняє людину. Якщо хто має вуха слухати, нехай слухає!» (Мк. 7:5-16)

Батьки покликані бути представниками Бога-Отця перед своїми дітьми. Недарма заповідь про пошану щодо них є відразу після трьох перших, що безпосередньо стосуються Бога. Часто, на жаль, це представництво не є найкращим і деформує образ Бога, який має дитина.

«Корван» – священний дар – дар, що належить Богові. З його поміччю лукаві боржники обманювали своїх позикодавців, і ті не мали вже права вимагати позиченого.

Ми будемо завжди в боргу у своїх батьків і тим більше в Бога. Часто ми оцінюємо своїх батьків за теперішнім їхнім життям, але забуваємо, що більшості того, що ми від них отримали, вже не пам’ятаємо, як, наприклад, наших дитячих років, коли вони нами опікувалися, а також період виношування і народження. Наші батьки переважно вклали в нас багато любові, за яку ми повинні бути вдячні.

Сплатити свій борг любові Богові нереально; незалежно від того, що б ми не робили, аби не почуватися боржниками, тому цілу вічність зможемо тільки любити Його й отримувати Його безмежну любов.

Помолімося за наших батьків, щоб ми їх любили Божою любов’ю, за померлих батьків, щоб були з Богом-Отцем.

<< День сімнадцятий

День дев’ятнадцятий >>