День дев’ятнадцятий

«І, покликавши весь народ, говорив йому: слухайте Мене всі і розумійте: нічого нема поза людиною, що входило б у неї і оскверняло її; але те, що виходить з неї, – те й оскверняє людину. Якщо хто має вуха слухати, нехай слухає! І коли Він увійшов у дім від народу, ученики Його спитали Його про притчу. Він сказав їм: невже ви такі нерозумні? Невже не розумієте, що все те, що входить у людину ззовні, не може осквернити її? Бо входить їй не в серце, а в утробу, і виходить геть, чим очищається всяка їжа. Далі сказав: те, що виходить з людини, оскверняє людину. Бо зсередини, від серця людського, виходять лихі помисли, перелюбства, любодійства, вбивства, злодійство, здирство, лукавство, зради, ганебні вчинки, заздрісне око, богохульство, гордощі, безумство, – все це зло зсередини виходить і оскверняє людину. І підвівшись, пішов звідти у краї Тирські та Сидонські» (Мк. 7:14-24).

Гріх торкнувся самого нутра людини, її центру, її єства, її серця. Саме тут усе вирішується, тут спокуса стає гріхом через згоду волі на неї: «Ви чули, що було сказано древнім: не чини перелюбу. А Я кажу вам, що всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму» (Мф. 5:27-28). Тут виявився непослух. Тому зцілення, спасіння торкнулося самого єства – волі. Богородиця актом волі, своїм «так» Богові – відкриває шлях Спасителеві. «А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм» (Лк. 2:19). Бог втілюється – приймає тіло й має серце. Він від імені всіх людей як «новий Адам» підкоряється Богові, й у Ньому помирає гріх.

У біблійному розумінні «серце» має таке саме значення, що й для нас «розум» – тобто там, де вирішується наше життя, де народжуються думки, наміри, де діє воля людини. А тим, що ми вважаємо сьогодні серцем – центром почуттів і емоцій (чимось мінливим), для євреїв були нирки. Тобто духовна анатомія трохи змінилася.

Завдяки духовному життю – Святі Тайни Покаяння і Євхаристії, молитва і щоденний іспит совісті, піст – можемо нашу волю постійно підпорядковувати Божій волі. Щоб навіть у серці-розумі не грішити, адже Бог дивиться в серце.

Помолімося за наше серце, щоб воно було чистим, адже «блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать».

<< День вісімнадцятий

День двадцятий >>