Коли заважають люди…

Чому так багато людей уникають відвідування богослужінь?

Причин за словами цих людей може бути багато. От, наприклад, одна з них, найбільш поширена, сказана в одній з проповідей: «Одного разу мені довелось розмовляти з чоловіком, який спитав мене: „Знаєте, чому я не ходжу до церкви? Бо кожної служби до церкви ходить мій сусід. А як би ви тільки почули, як він вдома лає свою сім’ю – старих батьків, жінку, дітей. Його розмова переповнена лайкою і прокльонами. Та хіба тільки він? І від інших чоловіків і навіть жінок, що ходять до церкви, можна таке почути. Повірте, я не можу прийти і стояти поруч з такими людьми на молитві. Хоч у Бога я вірую, але з цієї причини до церкви не ходжу…” Що сказати? Важко і боляче було слухати цю розповідь…»

Що ж, про односельців цього чоловіка ми поговоримо іншим разом, а зараз хотілося б привернути увагу саме до нього. От просто цікаво, чи припадало цьому чоловікові їхати з односельцями однією «маршруткою», до того ж – переповненою, коли приходилося стояти в ній затиснутим кілька годин і чути від односельців, що вони думають про уряд, ціни, водія «маршрутки», особисто себе? Більше за все, що так.

Що змушувало цього чоловіка поступатися своїм комфортом, причому, не раз? Потреба. Та сама потреба змусить цього чоловіка спілкуватися з цим сусідом і з односельцями, які, за його словами, не можуть говорити без лайки і прокльонів. І відповідно, цей чоловік не ходить до церкви не через те, що він там знову побачиться з тим самим сусідом і односельцями, а через найбанальнішу причину – відсутність у тому потреби. Бо коли цьому чоловікові дійсно знадобиться потрапити в храм, то наявність дратівливого сусіда і лайливих односельців не стане тому на заваді. У жодному разі.

Це саме стосується інших відмовок. За потреби вони просто зникають…

Редакція сайту


Ваш коментар: