2 неділя Великого посту. Святителя Григорія Палами

У другу неділю Великого посту Православна Церква згадує одного з великих богословів – святителя Григорія Паламу, архієпископа Фессалонітського, який жив у XІV столітті. Він учив, що за подвиг посту і молитви Господь осяює вірних благодатним Своїм світлом, яким Господь просяяв на Фаворі.

І людина, на відміну від усіх інших живих істот на Землі, здатна не лише мислити про Бога, не лише думати і чути про Бога, вона здатна з’єднатися з Богом і не просто отримати якесь благодатне переживання, а стати, можна так би мовити, рідною, спорідненою Богові. Не за природою, а за благодаттю.

Мета людського життя – обоження, тобто, відновлення того миру з Богом,  до якого покликана була людина в особі Адама, і яке ми отримали через другого Адама, як Церква іменує Господа Нашого Ісуса Христа. У Христі з’єдналася і Божественна природа, і природа людська – незмішано, незмінно, нероздільно, нерозлучно – за вченням Четвертого Вселенського Собору.

Так і кожна людина покликана до з’єднання з Богом. Те, що Серафим Саровський виразив «надбанням благодаті Духа Святого». І це з’єднання з Богом здійснюється дією Божественної енергії, або Божественної благодаті.

Протоієрей Євген Попіченко

Роздуми стосовно недільного спогаду

* * *

На божественній літургії цього дня читається наступний євангельський уривок:

Коли через кілька днів знову прийшов до Капернаума, пішла чутка, що Він у домі. Зразу ж зібралося багато людей, так що вже не вміщалися біля дверей, і Він говорив їм слово. І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо. І, не маючи можливости наблизитись до Нього через народ, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений. Ісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої. Були там деякі з книжників, що сиділи і помишляли в серцях своїх: чому Цей так богохулить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога? Ісус, відразу зрозумівши духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших? Що легше – сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? Чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи? Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, – говорить розслабленому: тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди до дому твого. Він зараз же встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи ще такого ми не бачили” (Євангеліє від Марка 2:1-12 – текст надається згідно українського синодального перекладу Біблії)

Роздуми стосовно євангельського читання