Чи пам’ятає Бог усіх нас?

У притчі Господній про багача та Лазаря багато тлумачів вказують на той факт, що багач не згадується по імені. Здавалася б, яка дрібниця, але все ж… Адже в Бога дрібниць не буває.

Виявляється, що можна прожити багато років на Землі і не залишити спогадів у Бога. Жодних, що Він навіть не згадає як звали конкретну людину по імені.

Виявляється, не так важливо, що ти зробив у земному житті, чого досяг, а важливий той факт: чи кличе тебе Господь по імені. «Бо яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? Бо якщо хтось посоромиться Мене і Моїх слів у роді цьому перелюбному і грішному, того посоромиться і Син Людський, коли прийде у славі Отця Свого з ангелами святими» (Мк. 8:36-38).

Дехто, прочитавши ці строки, може задатися запитанням: “А що слід зробити, щоб моє ім’я залишилося в Божій пам’яті?” – Для початку важливо узгодити своє житті із заповідями Божими, намагатися жити за закликом Христовим: “Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм” (Мф. 7:12), ну і, звичайно, ввійти в лоно Церкви (якщо ви цього ще не зробили), де разом з іншими вірними зростати в любові до Бога та ближніх.

Автор: Михайло Лукін

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>