Неділя 6 по Пасці. Про сліпого

У шосту неділю по Пасці (п’ята неділя після Пасхи) Православна Церква згадує зцілення Ісусом Христом сліпонародженого.

На божественній літургії цього дня читається наступний євангельський уривок: “І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження. Ученики Його запитали в Нього: Учителю, хто згрішив, – він чи батьки його, що сліпим народився? Ісус відповів: ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі. Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; прийде ніч, коли ніхто робити не зможе. Доки Я в світі, Я Світло для світу. Сказавши це, плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав сумішшю очі сліпому. І сказав йому: іди, вмийся у купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим. Сусіди і ті, що бачили його раніше, як він був сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив? Одні говорили, що це той; інші ж – що схожий на нього. Він же сказав: це я. Тоді запитали в нього: як відкрилися в тебе очі? Він казав їм у відповідь: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: іди в купальню Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповів: не знаю. Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв. А була субота, коли Ісус зробив суміш і відкрив йому очі. Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі, і я вмився і бачу. Тоді деякі з фарисеїв говорили: Чоловік Цей не від Бога, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка. Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк. Але юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів, і запитали, кажучи: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить? Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що він – це син наш і що він сліпим народився, а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий; самого спитайте, нехай сам про себе скаже. Так відповіли батьки його, тому що боялись юдеїв; бо юдеї вже змовилися, щоб того, хто визнає Його за Христа, відлучити від синагоги. Тому-то батьки його сказали: він уже дорослий, самого запитайте. Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: віддай славу Богові; ми знаємо, що Чоловік Той – грішник. Він сказав їм у відповідь: чи Він – грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу. Знову запитали його: що Він зробив з тобою? Як відкрив твої очі? Відповів їм: я вже сказав вам, і ви не вислухали; що ще хочете почути? Чи не хочете і ви стати Його учениками? Вони ж докорили йому і сказали: ти Його ученик, ми ж Мойсеєві учні. Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; а про Цього ж не знаємо, звідки Він. Чоловік, який прозрів, сказав їм у відповідь: це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає. Споконвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження. Якби Він не був від Бога, то не міг би нічого творити. Сказали йому у відповідь: у гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш? І вигнали його геть. Ісус, почувши, що вигнали його геть, знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого? Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього? Ісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою. Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому” (Євангеліє від Іоана 9:1-38 – текст надається згідно українського синодального перекладу Біблії)

Роздуми стосовно євангельського читання: