Літургія вірних (продовження)

Після співу Символу віри, віруючі готуються до гідного перебування в храмі при звершенні Таїнства Причастя. Для цього диякон виголошує: “Станьмо побожно, станьмо зо страхом. Будьмо уважні, щоб у спокої святу жертву приносити“. Хор від імені всіх віруючих відповідає: “Милість спокою, жертву хвали“, – тобто ми приносимо Богові жертву, по відношенню до ближніх – милість, як плід миру чи згоди з ними, а по відношенню до самого Бога – хвалу чи прославляння Його, особливо безкровною святою жертвою.

Перед самим звершенням Таїнства Причастя священик готує до нього віруючих короткими виголосами. Саме, передусім, звертаючись до народу, він виголошує: “Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога і Отця і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами“. Цим апостольським вітанням священик просить у Бога для віруючих особливого дару від кожної Особи Пресвятої Трійці: від Бога-Отця проситься “любов”, оскільки лише саме через любов Він послав на землю Єдинородного Сина Свого. Від Сина Божого – “благодать”, або божественну силу, оскільки Його заслугами вона виклопотана для віруючих у Нього. Від Духа Святого “причастя”, або “спілкування”, без якого ні для кого з віруючих неможливе прийняття рятівних заслуг Христових. Хор на цей виголос відповідає: “І з твоїм духом“, – тобто нехай будуть дари ці і з твоєю душею! Потім священик виголошує: “До неба піднесімо серця“, – тобто спрямуємо серця свої вгору, до Бога. Хор від імені віруючих відповідає: “Піднесли до Господа“, – тобто ми маємо серця, спрямовані до Господа.

Далі священик виголошує: “Принесімо подяку Господові!” На криласі співають: “Достойно і правдиво є поклонятися Отцю, і Сину, і Святому Духові, Тройці Єдиносущній і Нероздільній“. У цей час ми повинні дякувати Господу за всі благодіяння Його, особливо за те, що Він сотворив нас з небуття, і коли ми відпали від Нього, Він знову наставив нас і веде у Своє Небесне Царство.

У цей час священик, таємно читаючи молитву і згадуючи в ній про благодіяння Божі, у той самий час являє безперервне славослів’я Ангелів, які оточують Престол Божий, і виголошує: “Пісню перемоги співають, виголошують, викликують і промовляють“. У цих словах можна бачити вказівку на ті чотири види тварин: орла, тельця, лева й людини, під образом яких Ангели, які оточують Престол Божий, були видимі в Старому Завіті пророком Єзекиїлем (Єз. – 1 розділ), а в Новому (Одкр. 4:6-9) – апостолом Іоанном.

Під тим, хто співає тут розуміється орел, виголошує – телець, викликує – лев, промовляє – людина. На криласі співають ангельську пісню: “Свят, Свят, Свят, Господь Саваоф!” (Володар сил, або небесного воїнства) “Повні небо і земля слави Твоєї!” І до цього додають хвалебну пісню, якою вітали Ісуса Христа під час Його урочистого входу в Єрусалим: “Осанна в вишніх! Благословен, хто йде в ім’я Господнє! Осанна в вишніх!

“Осанна” – слово єврейське, означає спасіння. “Осанна в вишніх” означає “спаси нас на небесах”, або “даруй нам спасіння в Царстві Небесному”.

Після співу переможної пісні звершується найважливіша дія на Літургії вірних, а саме: освячення Дарів – Євхаристія.

Згадуючи Тайну вечерю і встановлення на ній таїнства св. Причастя, священик у цей час промовляє слова Самого Ісуса Христа: “Прийміть, споживайте – це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів“, і потім – “Пийте з неї всі – це є Кров Моя Нового завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів“. У цей час священик у таємній молитві коротко згадує про саму заповідь Спасителя звершувати таїнство Причастя, так само як і про Його хресні страждання, смерть, воскресіння і вознесіння на небо.

У цей час і всі віруючі повинні згадувати Тайну вечерю Христову і подумки перейнятися вірою в пречисте Тіло і чесну Кров Господа Ісуса Христа. На обидва ці виголоси священика хор відповідає: “Амінь”, – виражаючи таким способом увагу і віру присутніх людей у храмі.

Потім священик або диякон бере хрестоподібно правою рукою дискос, а лівою Чашу і, піднімаючи їх вгору, виголошує: “Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все” (Твої дари, Господи, Тобою нам дані, Тобі і приносимо у вдячність і умилостивлення за все для виконання Твоєї заповіді і внаслідок Твоїх рятівних страждань за всіх нас).

На ці причині вказується в молитві, яку таємно промовляє священик перед зазначеним вигуком: “Тому і ми, споминаючи цю спасенну заповідь і все, що ради нас сталося: хрест, гріб, воскресіння на третій день, на небо вшестя, праворуч сидіння, друге і славне знову пришестя“.

На криласі протяжно співають: “Тебе в піснях славимо, Тебе благословимо, Тобі дякуємо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш“.

Під час співу цієї священної пісні звершується закликання Св. Духа на запропоновані Дари і їх освячення. Священик спочатку три рази, з підняттям рук, молиться про те, щоб Господь послав Святого Духа на нього самого як виконавця Таїнства, на всіх присутніх у храмі і на запропоновані Дари; потім тричі промовляє, підносячи руки, молитовні слова до Бога-Отця: “Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, не відійми ж Його, Милосердний, від нас, а віднови нас, що молимось Тобі“.

Далі священик благословляє святий хліб, промовляючи: “І створи хліб цей Чесним Тілом Христа Твого“. Благословивши святий хліб, священик благословляє святу Чашу, промовляючи: “А те, що в чаші цій, Чесною Кров’ю Христа Твого“.

У цей самий час, силою і дією Святого Духа, хліб переісточується в істинне Тіло Христове, а вино – в істинну кров Христову. Усі, хто знаходяться у вівтарі вшановують істинне Тіло і Кров Христові земним поклоном, поклоняючись Самому Господу, присутньому на святому престолі в Тілі і Крові Своїй.

У цей час і всі присутні в храмі закликаються Церквою до особливого моління: “Молимось, Боже наш!

Усім присутнім у храмі про цю важливу хвилину освячення Дарів дається знати особливим благовістом, який називається благовістом до “Достойно є“, щоб і вони в цей час вознесли розум і серце своє до Бога, осяявши себе хресним знаменням.