До кого нам іти?..

«Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного, і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого» (Ін. 6:68,69). Ці слова не втратили актуальності й сьогодні, попри майже 2-х тисячний відрізок часу, що відділяє нас від тих славетних подій.

«Господи, до кого нам іти?». Попри всі гоніння, попри всі диявольські підступи, Церква Христова залишається в цьому світі місцем, де ми можемо знайти примирення з Богом, ближніми, із самими собою. Здобути такий довгожданий мир.

Світ спокушає нас усілякими спокусами, обіцяє найрізноманітніші скарби, але миру він не пропонує, бо почуття миру – протилежне йому. Світ затягує нас своєю метушнею, відвертає нашу увагу від вічних, значущих речей, своїми тимчасовими благами і ми забуваємо про важливість миру в наших серцях, з ближніми, з Богом. Але самий хід життя нагадує нам про важливість вічних істин і ми знову і знову повертаємося до Бога, до Його Церкви, день народження якої сьогодні святкуємо.

Майже 2000 років існування – чималий час, щоб переконатися в істинності Христових слів: «Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її» (Мф. 16:18). Скільки країн, скільки могутніх імперій зникнуло, а Церква Христова стоїть і нині, залишаючись для всіх місцем заспокоєння, примирення, місцем, де можемо відкласти всі життєві турботи, нашою гаванню спасіння, від якої ми прямуємо в життя вічне.

Автор: Михайло Лукін (з циклу: “Наслідуючи біблійні приклади“)

Усе по темі: День Святої Трійці